четвер, 31 січня 2013 р.

Глас 1 Субота Утреня

В СУБОТУ НА УТРЕНІ

Сідальні

1. Як добрі воїни, віруючи однодушно,* ви, Святі, не настрахалися гніву мучителів.* Ви охоче прийшли до Христа, взявши чесний хрест* і зверставши дорогу, прийняли небесну перемогу.* Слава тому, хто вас укріпив!* Слава тому, хто вас увінчав!* Слава тому, хто чинить вами ізцілення!
Слава і нині: Коли Гавриїл звістив тобі, Діво: Радуйся!* — то з цим голосом прийняв тіло Владика в тобі, святім кивоті,* як мовив праведний Давид,* і ти з'явилася просторішою небес, носивши Творця свого.* Слава тому, що поселився в тобі!* Слава тому, що вийшов з тебе!* Слава тому, що визволив нас народженням твоїм!
2. Молім усі мучеників Христових* та з вірою й любов'ю приходім до них;* вони бо, як захисники віри, бісівські полки проганяють,* і за наше спасіння просять,* роздаючи благодать оздоровлень.
Слава і нині: Єдина могутня й ласкава* провіднице людського роду, Богородице Діво* Моли безперестанно з пророками і мучениками,* із святителями, посниками й преподобними того,* кого ти надприродно породила, Бога-Слово,* щоб усі спаслися.

Глас 1 Субота Вечірня


В П'ЯТНИЦЮ НА ВЕЧІРНІ

Стихири на «Господи, взиваю я»

Три стихири святому дня, потім наступні:
(Подібний: Преславні мученики): Святковий збір мучеників* струмками своєї крови задавив безліч бісів,* вгамував всякі безчесні жертви* та ідольські знищив обмани, терпеливим стражданням.* Нині вони молять Христа,* щоб дав душам нашим мир* і велику милість.
Всесвященні пастирі* мудрими словами і повчаннями* навчили всіх славити* в одності троїчне Божество,* божественно уникаючи змішування* і розділяння осіб.* Нині вони моляться,* щоб дарувати душам нашим мир* і велику милість.
Преподобних збір* утишив тілесні бажання* і загнуздав пориви,* показавши життя рівноангельське.* Тому в небесних оселях нині ликують* і молять Христа,* щоб дати душам нашим мир* і велику милість.

Глас 1 П’ятниця Утреня

В П'ЯТНИЦЮ НА УТРЕНІ

Сідальні

1. Колись-то благочестивому Костянтинові, задля його віри,* хресне знаряддя з'явилось як знак перемоги у війні проти ворогів.* Перед ним тремтять ворожі сили,* і він став для вірних спасінням, і похвалою Павлові.
Слава і нині: Непорочна Агничка, вдивляючись у повішеного на дереві,* померлого Агнця і Пастиря,* з плачем по-матерньому голосила:* О, Сину мій! Як же ж мені зрозуміти твоє несказанне воплочення* і добровільні страждання, преблагий Боже?
2. Ти, Щедрий, що з пороху створив древнього Адама,* був битий тлінною рукою і витерпів роз п'яття, наруги й рани.* О, чудо великого твого довготерпіння!* Слава, Господи, життєдайним твоїм стражданням, якими ти спас нас.
Слава І нині: Побачивши тебе, Христе, мертвого, на хресті простертого,* всенепорочна Мати кликала:* Сину мій, рівновічний з Отцем і Духом!* Що то за дивне твоє провидіння!* Пречистою твоєю рукою ти спас створіння, Щедрий!

Глас 1 П’ятниця Вечірня


В ЧЕТВЕР НА ВЕЧІРНІ

Стихири на «Господи, взиваю я»

(Подібний: Преславні мученики): На хресті пречисті руки твої* розпростер ти, Христе,* прикликаючи тих, що були далеко від тебе,* і приміщуючи близько себе.* Тому й молимося тобі:* Прийми нас полонених пристрастями* і дай нам покаяння,* що очищує всяку пристрасну нечисть.
Твої пречисті долоні, Христе,* підняв ти на дереві* і закривавив твої персти,* бажаючи, Чоловіколюбче,* визволити діло твоїх божественних рук — Адама,* що перебував із-за переступу в царстві смертників,* якого ти підніс, Всесильний,* силою своєю.
Зволив ти постраждати задля нас, Спасе,* бувши природою незмінний і божеством безстрасний,* і розпинаєшся з лиходіями, безначальний і безгрішний Христе.* Не зносячи такого зухвальства,* сонце захмарилось і вся земля стряслася;* пізнавши тебе, — Творця світу.

Глас 1 Четвер Утреня

В ЧЕТВЕР НА УТРЕНІ

Сідальні

1. Премудрі ловці вселенної!* Прийнявши милість від Бога,* моліться за нас, що нині кличемо:* Господи, спаси народ і місто твоє* і заради апостолів визволи від загрозливого лиха душі наші.
Слава і нині: Зачавши неопально вогонь Божества* і породивши безсіменно джерело життя — Господа,* благодатна Богородице, спасай тих, що тебе прославляють.
2. Духовною сіттю і тростиною хреста* рибалки розкинули плетиво риторів* і просвітили народи, щоб благочесно славили тебе, правдивого Бога.* Тому тобі, що їх укріпив, співаємо пісню:* Слава Отцеві й Синові,* слава єдиносущному Духові,* слава тому, що через них просвітив світ.
Слава і нині: Божественні учні й апостоли, Діво,* проповідували всім у божественних науках* несказанне твоє різдво, Пречиста Богородице,* навчаючи поклонятися тобі достойно.* Тож благаємо тебе: Молися з ними,* щоб спаслися ті, що з вірою тебе почитають.

Глас 1 Четвер Вечірня


В СЕРЕДУ НА ВЕЧІРНІ

Стихири на «Господи, взиваю я»

(Подібний: Преславні мученики): Апостоли славні,* Богом покликані Христові учні,* учителі вселенної!* Знайшовши Господа — посередника між Богом і людьми,* до нього ви побожно пристали* і, як Бога свого та як досконалу людину,* явно в світі проповідували.
Апостоли всемудрі,* Богом покликані Христові учні,* учителі вселенної!* Вашими молитвами укріпіть мене* розуміти божественні науки* і завжди помагайте мені* ходити дорогою вузькою,* щоб дійти до безмежних* райських поселень.
Оспівую першопрестольного Петра,* Павла, Якова,* Андрія й Пилипа,* Симона, Вартоломея з Томою,* Матея, Івана й Марка з Лукою,* що благовість списали,* Богом вибраний хор,* разом з іншими сімдесятьма,* очевидців Слова і проповідників.

Глас 1 Середа Утреня

В СЕРЕДУ НА УТРЕНІ

Сідальні

1. Коли ти, Христе, був розп'ятий,* тоді припинилось насильство й була потоптана ворожа сила;* бо не ангел, ані людина, але сам ти, Господи,* спас нас — слава тобі!
Слава і нині: Бачивши на хресті з розбійниками розп'ятого Агнця,* тебе, довготерпеливе Слово, і проколеного списом між ребра,* Агниця кликала й по-материнському промовляла:* Яке дивне й страшне таїнство несказанно звершується, Ісусе мій!* Як же ти скриваєшся у гробі, неосяжний Боже?* Не зоставляй мене, що тебе породила,* солодкий мій Сину!
2. Дереву хреста твого поклоняємось, Чоловіколюбче,* бо на ньому ти - життя всіх, розп'явся* і відчинив, Спасе, рай розбійникові,* що з вірою до тебе звернувся і сподобився вічного блаженства,* коли закликав до тебе: Згадай мене, Господи!* Прийми й нас, як і його, що до тебе кличемо:* Всі ми згрішили!* У милосерді своєму не погорди нами.
Слава і нині: О нове чудо! О страшне таїнство!* — кликала Агниця і непорочна Діва,* як побачила на дереві розп'ятого Господа,* що держить усе в долоні,* а тепер засуджений на хрест суддями беззаконними.