Глас 1 Субота Утреня

В СУБОТУ НА УТРЕНІ

Сідальні

1. Як добрі воїни, віруючи однодушно,* ви, Святі, не настрахалися гніву мучителів.* Ви охоче прийшли до Христа, взявши чесний хрест* і зверставши дорогу, прийняли небесну перемогу.* Слава тому, хто вас укріпив!* Слава тому, хто вас увінчав!* Слава тому, хто чинить вами ізцілення!

Слава і нині: Коли Гавриїл звістив тобі, Діво: Радуйся!* — то з цим голосом прийняв тіло Владика в тобі, святім кивоті,* як мовив праведний Давид,* і ти з'явилася просторішою небес, носивши Творця свого.* Слава тому, що поселився в тобі!* Слава тому, що вийшов з тебе!* Слава тому, що визволив нас народженням твоїм!

2. Молім усі мучеників Христових* та з вірою й любов'ю приходім до них;* вони бо, як захисники віри, бісівські полки проганяють,* і за наше спасіння просять,* роздаючи благодать оздоровлень.

Слава і нині: Єдина могутня й ласкава* провіднице людського роду, Богородице Діво* Моли безперестанно з пророками і мучениками,* із святителями, посниками й преподобними того,* кого ти надприродно породила, Бога-Слово,* щоб усі спаслися.

Глас 1 Субота Вечірня

В П'ЯТНИЦЮ НА ВЕЧІРНІ

Стихири на «Господи, взиваю я»

Три стихири святому дня, потім наступні:

(Подібний: Преславні мученики): Святковий збір мучеників* струмками своєї крови задавив безліч бісів,* вгамував всякі безчесні жертви* та ідольські знищив обмани, терпеливим стражданням.* Нині вони молять Христа,* щоб дав душам нашим мир* і велику милість.

Всесвященні пастирі* мудрими словами і повчаннями* навчили всіх славити* в одності троїчне Божество,* божественно уникаючи змішування* і розділяння осіб.* Нині вони моляться,* щоб дарувати душам нашим мир* і велику милість.

Преподобних збір* утишив тілесні бажання* і загнуздав пориви,* показавши життя рівноангельське.* Тому в небесних оселях нині ликують* і молять Христа,* щоб дати душам нашим мир* і велику милість.

Глас 1 П’ятниця Утреня

В П'ЯТНИЦЮ НА УТРЕНІ

Сідальні

1. Колись-то благочестивому Костянтинові, задля його віри,* хресне знаряддя з'явилось як знак перемоги у війні проти ворогів.* Перед ним тремтять ворожі сили,* і він став для вірних спасінням, і похвалою Павлові.

Слава і нині: Непорочна Агничка, вдивляючись у повішеного на дереві,* померлого Агнця і Пастиря,* з плачем по-матерньому голосила:* О, Сину мій! Як же ж мені зрозуміти твоє несказанне воплочення* і добровільні страждання, преблагий Боже?

2. Ти, Щедрий, що з пороху створив древнього Адама,* був битий тлінною рукою і витерпів роз п'яття, наруги й рани.* О, чудо великого твого довготерпіння!* Слава, Господи, життєдайним твоїм стражданням, якими ти спас нас.

Слава І нині: Побачивши тебе, Христе, мертвого, на хресті простертого,* всенепорочна Мати кликала:* Сину мій, рівновічний з Отцем і Духом!* Що то за дивне твоє провидіння!* Пречистою твоєю рукою ти спас створіння, Щедрий!

Глас 1 П’ятниця Вечірня

В ЧЕТВЕР НА ВЕЧІРНІ

Стихири на «Господи, взиваю я»

(Подібний: Преславні мученики): На хресті пречисті руки твої* розпростер ти, Христе,* прикликаючи тих, що були далеко від тебе,* і приміщуючи близько себе.* Тому й молимося тобі:* Прийми нас полонених пристрастями* і дай нам покаяння,* що очищує всяку пристрасну нечисть.

Твої пречисті долоні, Христе,* підняв ти на дереві* і закривавив твої персти,* бажаючи, Чоловіколюбче,* визволити діло твоїх божественних рук — Адама,* що перебував із-за переступу в царстві смертників,* якого ти підніс, Всесильний,* силою своєю.

Зволив ти постраждати задля нас, Спасе,* бувши природою незмінний і божеством безстрасний,* і розпинаєшся з лиходіями, безначальний і безгрішний Христе.* Не зносячи такого зухвальства,* сонце захмарилось і вся земля стряслася;* пізнавши тебе, — Творця світу.

Глас 1 Четвер Утреня

В ЧЕТВЕР НА УТРЕНІ

Сідальні

1. Премудрі ловці вселенної!* Прийнявши милість від Бога,* моліться за нас, що нині кличемо:* Господи, спаси народ і місто твоє* і заради апостолів визволи від загрозливого лиха душі наші.

Слава і нині: Зачавши неопально вогонь Божества* і породивши безсіменно джерело життя — Господа,* благодатна Богородице, спасай тих, що тебе прославляють.

2. Духовною сіттю і тростиною хреста* рибалки розкинули плетиво риторів* і просвітили народи, щоб благочесно славили тебе, правдивого Бога.* Тому тобі, що їх укріпив, співаємо пісню:* Слава Отцеві й Синові,* слава єдиносущному Духові,* слава тому, що через них просвітив світ.

Слава і нині: Божественні учні й апостоли, Діво,* проповідували всім у божественних науках* несказанне твоє різдво, Пречиста Богородице,* навчаючи поклонятися тобі достойно.* Тож благаємо тебе: Молися з ними,* щоб спаслися ті, що з вірою тебе почитають.

Глас 1 Четвер Вечірня

В СЕРЕДУ НА ВЕЧІРНІ

Стихири на «Господи, взиваю я»

(Подібний: Преславні мученики): Апостоли славні,* Богом покликані Христові учні,* учителі вселенної!* Знайшовши Господа — посередника між Богом і людьми,* до нього ви побожно пристали* і, як Бога свого та як досконалу людину,* явно в світі проповідували.

Апостоли всемудрі,* Богом покликані Христові учні,* учителі вселенної!* Вашими молитвами укріпіть мене* розуміти божественні науки* і завжди помагайте мені* ходити дорогою вузькою,* щоб дійти до безмежних* райських поселень.

Оспівую першопрестольного Петра,* Павла, Якова,* Андрія й Пилипа,* Симона, Вартоломея з Томою,* Матея, Івана й Марка з Лукою,* що благовість списали,* Богом вибраний хор,* разом з іншими сімдесятьма,* очевидців Слова і проповідників.

Глас 1 Середа Утреня

В СЕРЕДУ НА УТРЕНІ

Сідальні

1. Коли ти, Христе, був розп'ятий,* тоді припинилось насильство й була потоптана ворожа сила;* бо не ангел, ані людина, але сам ти, Господи,* спас нас — слава тобі!

Слава і нині: Бачивши на хресті з розбійниками розп'ятого Агнця,* тебе, довготерпеливе Слово, і проколеного списом між ребра,* Агниця кликала й по-материнському промовляла:* Яке дивне й страшне таїнство несказанно звершується, Ісусе мій!* Як же ти скриваєшся у гробі, неосяжний Боже?* Не зоставляй мене, що тебе породила,* солодкий мій Сину!

2. Дереву хреста твого поклоняємось, Чоловіколюбче,* бо на ньому ти - життя всіх, розп'явся* і відчинив, Спасе, рай розбійникові,* що з вірою до тебе звернувся і сподобився вічного блаженства,* коли закликав до тебе: Згадай мене, Господи!* Прийми й нас, як і його, що до тебе кличемо:* Всі ми згрішили!* У милосерді своєму не погорди нами.

Слава і нині: О нове чудо! О страшне таїнство!* — кликала Агниця і непорочна Діва,* як побачила на дереві розп'ятого Господа,* що держить усе в долоні,* а тепер засуджений на хрест суддями беззаконними.

Глас 1 Середа Вечірня

У ВІВТОРОК НА ВЕЧІРНІ

Стихири на «Господи, взиваю я»

(Подібний: Преславні мученики): Прибитий до хреста як людина, Христе Боже,* ти обожив людську природу* і вбив змія, зачинателя злоби,* а нас, як добросердий,* ставши за нас прокляттям, визволив від прокляття дерева,* даючи світові благословення* і велику милість.

Бувши вище всякої чести, Владико,* ти дозволив себе збезчестити,* витерпівши, Щедрий, на дереві ганебну смерть.* Через неї безсмертя* обняло людський рід,* і він прийняв первісне життя,* коли ти вмер тілом, Всесильний.

Хресте всечесний,* вірних очищення, царів державо!* Освяти всіх, що тобі поклоняються* і прославляють Христа,* що задля несказанного добросердя простер на тобі руки* і зібрав водно* всі кінці землі.

Глас 1 Вівторок Утреня

У ВІВТОРОК НА УТРЕНІ

Сідальні

1. Якщо праведники ледве спасаються,* то де опинимося ми грішні,* що не зносимо денного труда й спеки?* Але залічи нас, Боже,* до наємників одинадцятої години, і спаси нас!

Слава і нині: Маючи незборне забороло - Богородицю Марію,* прийдім, вірні, і припадьмо до неї,* бо до народженого з неї має вона смілість молитися* і спасати від гніву та смерти душі наші.

2. Поспішись відкрити нам обійми Отця,* бо блудно ми провели життя наше,* але споглядаючи на невичерпне багатство щедрот твоїх, Спасе,* не погорди нині нашим злиденним серцем,* бо до тебе, Господи, смиренно кличемо:* Згрішили ми, Отче, проти неба і перед тобою, — спаси нас!

Слава і нині: Розпач ніневітян упередив ти,* стримуючи заповіджену кару,* і милість твоя, Господи, гнів перемогла.* Тож і нині умилосердься над людьми і стадом твоїм* та владною рукою подолай наших ворогів,* даючи нам, молитвами Богородиці, велику милість.

Глас 1 Вівторок Вечірня

В ПОНЕДІЛОК НА ВЕЧІРНІ

Стихири на «Господи, взиваю я»

(Подібний: Преславні мученики): Усе життя наше, Господи,* соромно і блудно ми окаянні прожили,* тож як блудні сини, зі смиренням кличемо:* Отче Небесний, згрішили ми, очисти і спаси нас,* і не відкинь нас, що самохіть від тебе віддалились* і нині збідніли* внаслідок безплідних учинків!

Бувши багатим, Христе, ти став убогим,* щоб збагатити людей безсмертям і світлістю.* Тому й нас, збіднілих задля розкошувань житейських,* збагати чеснотами й залічи нас до бідного Лазаря,* рятуючи від муки багача і від пекла,* що нас очікує.

Вельми збагатіли ми злобою, Господи,* полюбивши розкошування й отримавши у житті блага,* та й були засуджені до пекла,* погордивши зголоднілим нашим умом, немов Лазарем,* і покинувши його перед воротами твоїх божественних учинків,* тому змилуйсь над нами, Господи.

Глас 1 Понеділок Утреня

В ПОНЕДІЛОК НА УТРЕНІ

Сідальні

1. Ми, блудні, у беззаконнях зачаті,* не сміємо поглянути на височінь небесну,* але, маючи довір'я до чоловіколюб'я твого, кличемо:* Боже, очисти і спаси нас!

Слава і нині: Бачивши в тобі, Благодатна, чудо-чудес — створіння радіє.* Бо ти невимовно породила безсіменно Зачатого,* якого й ангельські найвищі хори не сміють оглядати.* Його, Богородице, моли, щоб спастися душам нашим.

2. Безумно віддалились ми від тебе, Всещедрий,* блудно прогайнували життя наше,* слугуючи незмінно безглуздим пристрастям.* Але молимось: Отче добросердий!* Прийми нас задля молитов твоїх ангелів,* як прийняв ти блудного сина, і спаси нас!

Слава і нині: Упевнена Провіднице і Помічнице всіх,* несхитна надіє і заступнице світу!* Помилуй нас як добросерда,* подай гріхів очищення і спасіння душ,* та скеруй на стежку покаяння.* Бо до тебе з вірою приходимо* і тебе сердечно молимо та прохаємо з любов'ю:* Не залиши нас без милости твоєї.

Глас 1 Понеділок Вечірня

В НЕДІЛЮ НА ВЕЧІРНІ

Стихири на «Господи, взиваю я»

(Подібний: Преславні мученики): Отче преблагий!* Ти послав твого Сина,* як предоброго Господа,* щоб блудного сина взяти на рамена,* заблукану овечку піднести* і ввести Її туди, звідки вона вийшла:* в огорожу твоїх ангелів,* необманних сил.

Отче преблагий!* Задля великої доброти твого милосердя,* усе ти вивів з небуття як Бог,* на кінець же твоєю рукою* створив чоловіка на твій образ* і, як чоловіколюбець,* відновив його потерпілого переступом* твоїх заповідей.

Господи чоловіколюбче!* Бувши справжнім Сином небесного Отця,* явився ти серед нас як Син Чоловічий,* щоб нас, обманених зміїною хитрістю,* взяти на свої рамена, як овечку,* і ввести в небесну огорожу.

Глас 1 Неділя Утреня

В НЕДІЛЮ НА УТРЕНІ

Сідальні

1. Воїни, які стерегли твого гробу, Спасе,* обмертвіли від сяйва твого ангела,* що з'явився і звістив жінкам воскресіння.* Тому славимо тебе, переможця тлінности,* і припадаємо до тебе, воскреслого з гробу,* єдиного Бога нашого.

Слава і нині: Ми, що прибігаємо з любов'ю до твоєї доброти,* визнаємо тебе як Божу матір* і після родження справжню Діву,* бо в тобі ми, грішні, маємо заступницю;* в тобі, єдиній і всенепорочній,* ми знайшли в напастях спасіння.

2. Жінки, що вдосвіта прийшли до гробу,* побачивши явління ангелів, затремтіли;* їх здивувало чудо, бо з гробу засяяло Життя.* Тому, пішовши, звістили учням воскресіння:* що Христос, як єдиний кріпкий і могутній, ад полонив,* і підняв з собою всіх зотлілих,* знищивши хрестом страх перед засудом.

Слава і нині: Маріє, честигідне Владики пристановище!* Піднеси нас упалих у пропасть тяжкої зневіри,* провин і пригноблення,* бо ти для грішників спасіння і допомога,* і сильна оборона, та й спасаєш слуг твоїх.

Голос 1 Неділя Вечірня

ГОЛОС ПЕРШИЙ

В СУБОТУ НА ВЕЧІРНІ

Стихири на «Господи, взиваю я»

Вечірні наші молитви* прийми, святий Господи,* і дай нам відпущення гріхів,* ти бо єдиний* у світі появив воскресіння.

Оточіть, люди, Сіон* і обніміть його,* і віддайте славу в ньому Воскреслому з мертвих,* бо він Бог наш, що визволив нас* з беззаконня нашого.

Прийдіть, люди, заспіваймо,* і поклонімся Христові,* прославляючи його з мертвих воскресіння,* бо він Бог наш, що визволив світ* від спокуси ворожої.

МАЛЕ ПОВЕЧІР'Я

МАЛЕ ПОВЕЧІР'Я

Священик: Благословенний Бог наш завжди, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Хор: Амінь. Слава тобі, Боже наш... (початок звичайний аж до Прийдіте поклонімся... стор. 10-11).

Псалом 50
(У неділю і середу)

Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.

Обмий мене повнотою з беззаконня мого,* і від гріха мого очисти мене.

Бо беззаконня моє я знаю,* і гріх мій є завжди передо мною.

Проти тебе єдиного я згрішив* і перед тобою зло вчинив;

То й правий ти в словах твоїх* і переможеш, коли будеш судити.

Це бо в беззаконнях я зачатий,* і в гріхах породила мене мати моя.

Це бо істину полюбив єси,* невідоме й таємне мудрости своєї явив ти мені.

МОЛИТВА «ОТЧЕ НАШ» РІДНОЮ МОВОЮ

Схм. Венедикта ЩУРАТ-ГЛУХА (Львів)

МОЛИТВА «ОТЧЕ НАШ» РІДНОЮ МОВОЮ

Серед безлічі проблем, що виникають під час перекладу українською мовою богослужбових і молитовних текстів, мабуть, найважливішою є дійти до згоди і випрацювати, з Божою поміччю, єдиний український текст Господньої молитви — "Отченашу". Цей текст повинен якнайглибше віддавати богословську суть "Молитви молитов", зберегти якнайточніше зміст кожного слова. Адже "Отче наш" — молитва-абсолют, вона охоплює все, що може сказати людина своєму Небесному Вітцеві, всі прохання, все розуміння, всю суть християнства. Митрополит Андрей Шептицький каже: "Отче наш" є останнім словом молитви, є абсолютною молитвою; поза тією молитвою, так би сказати, немає молитви. Усе, що є молитвою, у цій молитві міститься; молитва буде молитвою, коли буде поясненням чи повторенням "Отченашу" [11, 918].

Вечірня - Молитвослов ЧСВВ 1990

ВЕЧІРНЯ

Вечірня з Литією: Священик, узявши на себе епітрахиль і фелон (ченці беруть мантію), відчиняє святі двері. Диякон кадить згідно з уставом, а священик стоїть у тому часі перед престолом. Після кадження диякон каже півголосом: Благослови, владико! Потім відходить і стає на своєму місці перед св. дверми і виголошує: Повеліте! [Або, де прийнято, як відчиняться св. двері, диякон виходить північними дверми, стає перед св. дверми і взиває: Повеліте! Тоді вертається у святилище, бере свічку та йде поперед священика, який кадить згідно з приписом. Після кадження, диякон, звертаючись до св. дверей, говорить потиху: Благослови, владико!].

ПОРІВНЯЛЬНИЙ БОГОСЛОВСЬКИЙ АНАЛІЗ ПЕРЕКЛАДІВ ЛІТУРГІЇ СВ. ІВАНА ЗОЛОТОУСТОГО УГКЦ 1968 ТА 1988 РОКІВ

о. Петро ҐАЛАДЗА (Оттава)

ПОРІВНЯЛЬНИЙ БОГОСЛОВСЬКИЙ АНАЛІЗ

ПЕРЕКЛАДІВ ЛІТУРГІЇ СВ. ІВАНА ЗОЛОТОУСТОГО

УГКЦ 1968 ТА 1988 РОКІВ^*

Метою мого аналізу є звернути увагу на деякі богословські неточності в новому перекладі Літургії Йоана Золотоустого, виданого Синодом ієрархії Української Греко-Католицької Церкви в 1988 р.¹ Зроблю це, порівнюючи цей останній переклад із попереднім перекладом УГКЦ з 1968 р.² Дехто запитає, з якою метою, - адже новий переклад було прийнято на останньому Синоді ієрархії УГКЦ у вересні минулого року. Чи потрібно, мовляв, “підривати” авторитет цього перекладу?

«Віки вічні» чи «віки віків»?

 Петро Ґаладза (Оттава)

«Віки вічні» чи «віки віків»?¹

Немає сумніву, що найкращий та найточніший український переклад закінчення возгласу та славослов’я και εις τους αιωνας των αιωνον (по-церковнослов’янському «и во вѣки вѣков») є «і на віки віків», а не «і на віки вічні». Найпростішою причиною є та, що християнська есхатологія визнає тільки один вічний вік — майбутній вік вічного Божого царства. Будь-яка множина тут є зовсім нелогічною, щoб не сказати неправовірною. Нижче подамо інші причини, чому «віки вічні» є помилковим перекладом, але варто відразу відповісти на питання, звідки взялася ця помилка, зокрема тому, що навіть серед греко-католиків чимраз частіше чути цю форму.

ЛІТУРГІЧНА КОМІСІЯ ТА ЇЇ ПЕРЕКЛАДИ ПІД ПРОВОДОМ ПАТРІЯРХА ЙОСИФА

Bohoslovia 49 (1985) p.  151-166

ЛІТУРГІЧНА КОМІСІЯ ТА ЇЇ ПЕРЕКЛАДИ ПІД ПРОВОДОМ ПАТРІЯРХА ЙОСИФА

Під час другої сесії Вселенського Собору Ватиканського Другого (29 вересня-4 грудня), вже після приїзду до Риму Патріяр-ха Йосифа, на засіданнях Українського Католицького Єпископа­ту 1963 року, на пропозицію Блаженнішого Йосифа створено Міжепархіяльну Літургічну Комісію. Вже на засіданнях 12-14 жовтня 1959 року в Римі, з нагоди посвячення Малої Семінарії, виринула проблема створення компетентного органу Українського Єпископату, який постійно займався б літургічними справами. У Протоколах тих засідань є занотовано: «Конференція просила Архиєпископа Кир Івана Бучка створити в Римі Літургічний Центр, а інших Єпископів прошено іменувати референтів у своїх Епархіях».