ЧИН
СПОВІДІ
Ієрей, одягнувши на себе
єпитрахиль, каже:
Благословен Бог наш завжди, нині
і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Потім, якщо хоче,
Трисвяте, і по Отче наш: оці тропарі:
Помилуй нас, Господи, помилуй
нас, бо ніякого одвіту не знаючи, оцю
Тобі молитву як Владиці ми, грішні,
приносимо: помилуй нас.
Господи, помилуй нас, бо на Тебе
ми уповали, не прогнівайся дуже на нас,
ні не пом’яни беззаконь наших, але
зглянься і нині як милосердний і ізбав
нас від ворогів наших. Бо Ти єси Бог наш,
а ми — люди Твої, всі діла рук Твоїх, і
ім’я Твоє призиваємо.
І нині:
Милосердя двері відкрий нам,
благословенна Богородице, щоб, надіючися
на Тебе, ми не погибнули, але щоб ізбавились
Тобою від бід: ти бо єси спасення роду
християнського.
Після цього ієрей
запитує розсудливо того, хто сповідається,
і дає канон, тобто покуту, і каже:
Поклонися.
І якщо хоче, говорить
оцю молитву:
Господу помолімся.
Господи Боже спасення
рабів Твоїх, милостивий і щедрий і
довготерпеливий! Ти вболіваєш над нашими
злобами, Ти не хочеш смерти грішника,
але щоб він навернувся і жив. Сам і нині
умилосердися над рабом Твоїм (або
над рабою Твоєю)
ім’ярек,
і подай йому (або
їй) образ покаяння,
прощення гріхів і відпущення, прощаючи
йому (або
їй) всяке прогрішення,
вольне і невольне, примири і з’єдини
його (або
її) зі святою Твоєю
Церквою в Христі Ісусі, Господі нашім,
з яким Тобі належить влада і велич, нині
і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
І розрішає ієрей
каяника, мовлячи так:
Господь і Бог наш
Ісус Христос, благодаттю і щедротами
свого чоловіколюбія, нехай простить
тобі, чадо ім’ярек,
всі прогрішення твої; і я, недостойний
ієрей, властю Його, мені даною, прощаю
і розрішаю тебе від усіх гріхів твоїх,
в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа.
Амінь.
Наприкінці розрішення
ієрей хрестовидно правицею знаменує
каяника.
А коли всі
висповідалися, говорить: Достойно:
Слава, і нині: і відпуст.
У небезпеці смерти
ієрей говорить тільки розрішальну
молитву: Господь і Бог
наш:
Немає коментарів:
Дописати коментар