ЧИН ВЕЛИКОЇ ПАНАХИДИ, АБО ПАРАСТАСУ

ЧИН ВЕЛИКОЇ ПАНАХИДИ,
або ПАРАСТАСУ

за усопших отців і братів наших, і за всіх, що упокоїлися, православних християн

Ієреї, одягнені в єпитрахилі і фелони, а диякони в стихарі й орарі, виходять зі святилища до притвору, а перед ними параеклесіярх зі свічником. За звичаєм вони стоять по обох боках тетраподу, на якому покладено блюдо з коливом.

Диякон виголошує:

Благослови, владико.

А перший ієрей, взявши кадильницю з ладаном, виголошує: Благословен Бог наш завжди, нинi i повсякчас, i на вiки вiкiв.

Лик: Амiнь.

І кадить, як звичайно, хрестовидно над коливом, а диякон йде перед ним із свічкою.

Лик: Святий Боже, святий крiпкий, святий безсмертний, помилуй нас. (3)

Слава Отцю, i Сину, i Святому Духовi, нинi i повсякчас, i на вiки вiкiв. Амiнь.

Пресвята Тройце, помилуй нас; Господи, очисти грiхи нашi; Владико, прости беззаконня нашi; Святий, посiти i зцiли немочi нашi, iмени Твого ради.

Господи, помилуй. (3)

Слава: i нинi:

Отче наш, Ти, що єси на небесах, нехай святиться iм’я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небi, так i на землi. Хлiб наш насущний дай нам днесь; i прости нам довги нашi, як i ми прощаємо довжникам нашим; i не введи нас у спокусу, але iзбав нас вiд лукавого.

Ієрей: Бо Твоє єсть царство, i сила, i слава, Отця, i Сина, i Святого Духа, нинi i повсякчас, i на вiки вiкiв.

Лик: Амiнь.

Господи, помилуй. (12)

Слава Отцю, i Сину, i Святому Духовi, нинi i повсякчас, i на вiки вiкiв. Амiнь.

Прийдiте, поклонiмся царевi, нашому Богу.

Прийдiте, поклонiмся Христовi, царевi, нашому Богу.

Прийдiте, поклонiмся i припадiм до самого Господа Ісуса Христа, царя i Бога нашого.

І зачинають, Псалом 90.

Коли правлять парастас після вечірні або утрені, перший ієрей виголошує: Благословен Бог наш. Диякон іде попереду зі свічкою і кадить хрестовидно над коливом. А ми виголошуємо Псалом 90:

Хто живе в помочі Всевишнього, під крівлею Бога небесного поселиться. Скаже Господеві: заступник мій єси і прибіжище моє, Бог мій, і надіюся на Нього. Бо Він вирятує мене від сіті ловця, і від слова тривожного. Плечима своїми тебе закриє, і під крилами Його будеш надіятися. Як зброя, оточить тебе істина Його, не злякаєшся страху нічного, ні стріли, що літає удень, ні мари, що в пітьмі блукає, ані напасти і біса полуденного. Впаде побіч тебе тисяча, і десять тисяч праворуч тебе, до тебе ж не приблизиться. Однак ти очима споглянеш і відплату грішників побачиш. Бо Ти, Господи, уповання моє. Всевишнього поклав ти як прибіжище твоє — не прийде до тебе зло і рана не доторкнеться тіла твого. Бо ангелам своїм заповість про тебе, щоб хоронили тебе на всіх путях твоїх. На руках візьмуть тебе, щоб ти часом не спіткнув об камінь ногу твою. На гаспида і василіска наступиш і потопчеш льва і змія. Бо на мене він уповав, і вирятую його, покрию його, бо пізнав ім’я моє. Візве до мене, і почую його, з ним я в скорбі, і визволю його і прославлю його. Довгим віком обдарую його, і явлю йому спасення моє.

Слава, і нині:

Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже. (3)

Опісля диякон виголошує велику єктенію:

В мирі Господу помолімся.

Лик: Господи, помилуй.

За раба Божого (або рабу Божу, або рабів Божих) ім’ярек, і за блаженний упокой Його (або її, або їх) Господу помолімся.

Лик: Господи, помилуй.

А якщо молишся за всіх усопших разом, читай:

За душі всіх відвіку у правовір’ї, надії воскресення і життя вічного усопших отців і братів наших, і блаженних ктиторів і доброчинців святого храму цього (або святої обителі цієї), Господу помолімся.

Лик: Господи, помилуй.

Щоб простилося йому (або їй, або їм) всяке прогрішення, вольне і невольне, Господу помолімся.

Лик: Господи, помилуй.

Щоб він був прилічений (або вона була прилічена, або вони були прилічені) до Авраама, Ісаака і Якова, Господу помолімся.

Лик: Господи, помилуй.

Щоб вчинити душу Його (або її, або душі їх) в країні живих, у місці світлому, де всі святі і праведні спочивають, Господу помолімся.

Лик: Господи, помилуй.

Щоб неосудно станути йому (або їй, або їм) на страшному судищі Христовому, Господу помолімся.

Лик: Господи, помилуй.

Щоб він унаслідував (або вона унаслідувала, або вони унаслідували) безсмертне на небесах царство, Господу помолімся.

Лик: Господи, помилуй.

Щоб він став спільником (або вона стала спільницею, або вони стали спільниками) безсмертної радости відвіку святих, Господу помолімся.

Лик: Господи, помилуй.

Щоб ізбавитися нам від усякої скорби, гніву і нужди, Господу помолімся.

Лик: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

Лик: Господи, помилуй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу, Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Лик: Тобі, Господи.

Ієрей виголошує:

Бо Ти є воскресення і життя і упокій усопшого раба Твого (або усопшої раби Твоєї, або усопших рабів Твоїх) ім’ярек, Христе Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, з безначальним Твоїм Отцем, і пресвятим і благим і животворящим Твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.

Лик: Амінь.

Потім Алилуя. (3), на глас 8, і оці стихи:

Стих 1: Блаженні, що їх вибрав і прийняв Ти, Господи.

Стих 2: І пам’ять їх з роду в рід.

Потім тропар, глас 8:

Глибиною мудрости чоловіколюбно все управляєш, і корисне всім подаєш, єдиний Творче; упокой, Господи, душу усопшого раба Твого (або усопшої раби Твоєї, або усопших рабів Твоїх), бо на Тебе уповання поклав (або поклала, або поклали), Творця, і будівника, і Бога нашого.

Слава, і нині, богородичний:

Тебе і стіну і пристанище маємо, і молитвенницю богосприятливу до Бога, якого ти родила єси, Богородице безневісна, вірних спасення.

І потім співаємо непорочні. А ділимо їх на дві статії.

Блаженні непорочні в путі, що ходять у законі Господнім.

Приспів: Благословен єси, Господи, навчи мене уставів Твоїх.

Або: Пом’яни, Господи, душу раба Твого (або раби Твоєї, або рабів Твоїх).

Блаженні, що зберігають свідчення Його, всім серцем шукають Його.

Благословен єси, Господи:

Добрий для мене закон уст Твоїх, більш як тисячі золота і срібла.

Благословен єси, Господи:

Руки Твої створили мене і збудували мене.

Благословен єси, Господи:

Бо якщо б закон Твій не був моїм поученням, тоді загинув би я у смиренні моїм. Повік не забуду уставів Твоїх, бо в них оживив Ти мене.

Цей стих співають тричі.

Диякон:

Ще і ще в мирі Господу помолімся.

Лик: Господи, помилуй.

Ще молимось за упокій душі усопшого раба Божого (або усопшої раби Божої, або душ усопших рабів Божих) ім’ярек, і щоб проститися йому (або їй, або їм) всякому прогрішенню, вольному і невольному.

Лик: Господи, помилуй.

Щоб Господь Бог оселив душу Його (або її, або душі їх), де праведні спочивають.

Лик: Господи, помилуй.

Милости Божої, царства небесного і відпущення гріхів їх у Христа, безсмертного царя і Бога нашого, просім.

Лик: Подай, Господи.

Диякон: Господу помолімся.

Лик: Господи, помилуй.

Ієрей говорить оцю молитву:

Боже духів і всякої плоти, Ти смерть подолав і диявола знищив, і життя світові Твоєму дарував — сам, Господи, упокой душу усопшого раба Твого (або усопшої раби Твоєї, або душі усопших рабів Твоїх) ім’ярек, на місці світлім, на місці квітучім, на місці спокійнім, звідки втекла болізнь, печаль і зітхання; всяке прогрішення, вчинене ним (або нею, або ними) словом або ділом, або помислом, як благий і чоловіколюбець Бог прости, бо немає чоловіка, що жив би, а не згрішив; Ти бо один без гріха, правда Твоя — правда вовіки, і слово Твоє — істина.

Виголос:

Бо Ти єси воскресення, і життя, і упокій усопшого раба Твого (або усопшої раби Твоєї, або усопших рабів Твоїх) ім’ярек, Христе Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, з безначальним Твоїм Отцем, і пресвятим і благим і животворящим Твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.

Лик: Амінь.

Тут зачинаємо другу статію:

Твій я — спаси мене.

Приспів: Спасе, спаси душу раба Твого (або раби Твоєї, або душі рабів Твоїх).

Світильник для ніг моїх — закон Твій, і світло для стежок моїх.

Спасе, спаси душу:

Або: Упокой, Господи, душу раба Твого (або раби Твоєї, або душі рабів Твоїх). Я відкрив уста мої і дихнув, бо заповідей Твоїх прагнув.

Спасе, спаси душу:

Споглянь на мене і помилуй мене, за правом тих, що люблять ім’я Твоє.

Спасе, спаси душу:

Нехай наблизиться моління моє перед Тебе, Господи, за словом Твоїм врозуми мене.

Спасе, спаси душу:

Жива буде душа моя і восхвалить Тебе, і присуди Твої поможуть мені. Я заблудив, як овеча погибле, шукай раба Твого, бо я заповідей Твоїх не забув.

Цей стих співають тричі.

Потім співаємо тропарі за упокій, на глас 5:

Приспів: Благословен єси, Господи, навчи мене уставів Твоїх.

Святих лик знайшов джерело жизні і райські двері; нехай знайду і я путь покаянням, я — погибле овеча, поклич мене, Спасе, і спаси мене.

Благословен єси, Господи:

Давно вже з небуття створив Ти мене і образом Твоїм божественним вшанував, за порушення заповіді знову мене повернув у землю, з якої я був взятий, та до подоби Твоєї возведи, щоб я прийняв образ давньої краси.

Благословен єси, Господи:

Я образ несказанної Твоєї слави, хоч і ношу язви гріховні. Ущедри Твоє створіння, Владико, і очисти Твоїм милосердям, і бажану батьківщину подай мені, і вчини мене знову жителем раю.

Благословен єси, Господи:

Всі ви, що ходили шляхом вузьким і скорботним, і, хрест як ярмо в житті взявши, за мною послідували у вірі, прийдіть, насолодіться почестями і вінцями небесними, що їх я вам приготував.

Благословен єси, Господи:

Агнця Божого ви проповідували і були заколені, немов агнці, і до жизні, що не старіє, а вічно існує, переставилися ви, святі; Його усильно моліть, мученики, щоб відпущення довгів дарував.

Благословен єси, Господи:

Упокой, Боже, раба Твого (або рабу Твою, або рабів Твоїх) і вчини Його (або її, або їх) в раю, де лики святих, Господи, і праведники сяють, як світила; усопшого раба Твого (або усопшу рабу Твою, або усопших рабів Твоїх) упокой, не зважаючи на всі Його (або її, або їх) прогрішення.

Слава:

Трисяйність єдиного Божества благочесно оспівуємо, кличучи: Свят єси, Отче безначальний, собезначальний Сину, і божественний Духу, просвіти нас, що вірою Тобі служимо, і з вічного вогню визволи.

І нині:

Радуйся, Чистая, що Бога плоттю породила на спасення всіх; через тебе людський рід знайшов спасення; щоб і ми через тебе знайшли рай, Богородице чистая, благословенная.

Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже. (3)

Потім диякон:

Ще і ще в мирі Господу помолімся.

Лик: Господи, помилуй.

Ще молимось за упокій душі усопшого раба Божого (або усопшої раби Божої, або душ усопших рабів Божих) ім’ярек, і щоб проститися йому (або їй, або їм) всякому прогрішенню, вольному і невольному.

Лик: Господи, помилуй.

Щоб Господь Бог оселив душу Його (або її, або душі їх), де праведні спочивають.

Лик: Господи, помилуй.

Милости Божої, царства небесного і відпущення гріхів їх у Христа, безсмертного царя і Бога нашого, просім.

Лик: Подай, Господи.

Диякон: Господу помолімся.

Лик: Господи, помилуй.

Ієрей говорить оцю молитву:

Боже духів і всякої плоти, Ти смерть подолав і диявола знищив, і життя світові Твоєму дарував — сам, Господи, упокой душу усопшого раба Твого (або усопшої раби Твоєї, або душі усопших рабів Твоїх) ім’ярек, на місці світлім, на місці квітучім, на місці спокійнім, звідки втекла болізнь, печаль і зітхання; всяке прогрішення, вчинене ним (або нею, або ними) словом, або ділом, або помислом, як благий і чоловіколюбець Бог прости, бо немає чоловіка, що жив би, а не згрішив; Ти бо один без гріха, правда Твоя — правда вовіки, і слово Твоє — істина.

Виголос:

Бо Ти єси воскресення, і життя, і упокій усопшого раба Твого (або усопшої раби Твоєї, або усопших рабів Твоїх) ім’ярек, Христе Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, з безначальним Твоїм Отцем, і пресвятим і благим і животворящим Твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.

Лик: Амінь.

І по виголосі співаємо оці тропарі, глас 5:

Упокой, Спасе наш, із праведними раба Твого (або рабу Твою, або рабів Твоїх) і осели Його (або її, або їх) у дворах Твоїх, як написано; не зважай як благий на прогрішення Його (або її, або їх), вольні і невольні, і всі, свідомі й несвідомі, чоловіколюбче.

Слава, і нині: богородичний:

Від Діви засяяв Ти світові, Христе Боже, і синів світла нею показав — помилуй нас.

Також Псалом 50:

І канон: Як по суші: дивись с. 141 або канон померлим, якого акростих є: Умираючим вірним сплітаю пісню восьму. Глас 8.

Пісня 1

Ірмос: Воду пройшовши як сушу і з єгипетського лиха утікши, ізраїльтянин кликав: Ізбавителеві Богові нашому співаймо.

Приспів: Дивен Бог у святих своїх, Бог Ізраїля.

Смертю наслідуючи смерть Христову і страстями дорогоцінну страсть, всі мученики одержали божественне і блаженне життя, а нині моляться за спасення душ наших.

Приспів: Упокой, Господи, душу раба Твого (або раби Твоєї, або рабів Твоїх).

Юности прогрішень не добачуючи і на гріхи не зважаючи, Христе Спасе, причисли до Твоїх вибраних раніше померлого раба Твого (або померлу рабу Твою, або померлих рабів Твоїх).

Слава:

Славу і радість, яку одержали ті, що досягли блаженного перебування, подай достатньо рабові Твоєму (або рабі Твоїй, або рабам Твоїм), що Його (або її, або їх) прийняв єси, всемилостивий.

І нині, богородичний:

Ти зачала Слово отче, що із тебе з тілом з’єдналося по іпостасі, всенепорочна Дівице, знищивши божественною силою ад, вимоли в Нього, щоб життя подав у вірі померлому (або померлій, або померлим).

Пісня 3

Ірмос: Небесного зводу верхотворче Господи і Церкви основнику, Ти мене утверди в любові Твоїй, бажань вершино і вірних підкріплення, єдиний чоловіколюбче.

Ви, що очистилися від давнього падіння прародителів хрещенням і новонародженням, а струями своєї крови окропилися, з Христом, блаженні, царюєте.

Ти, Спасе, що волею Твоєю мертвий поклався до гробу і взивав тих, що перебували в гробах, дозволь тому, що Його взяв (або тій, що її взяв, або тим, що їх взяв) від нас, оселитися в оселях праведних Твоїх.

Слава:

Милосердям божественної Твоєї, Владико, і співєственно пізнаваної благости упрошуваний, Спасе, гріхів розрішення подай рабові Твоєму (або рабі Твоїй, або рабам Твоїм) і зі святими Його (або її, або їх) упокой.

І нині, богородичний:

Той, хто воплотився з утроби твоєї і стався чоловіком, що особливо як єдиний чоловіколюбець спасає людину від смертних врат, Його моли, молимо тебе, Богородице, щоб із святими упокоїв усопшого свого раба (або усопшу свою рабу, або усопших своїх рабів).

По 3-ій пісні, ірмос:

Небесного зводу верхотворче Господи і Церкви основнику, Ти мене утверди в любові Твоїй, бажань вершино і вірних підкріплення, єдиний чоловіколюбче.

Потім диякон єктенію:

Ще і ще в мирі Господу помолімся.

Лик: Господи, помилуй.

Ще молимось за упокій душі усопшого раба Божого (або усопшої раби Божої, або душ усопших рабів Божих) ім’ярек, і щоб проститися йому (або їй, або їм) всякому прогрішенню, вольному і невольному.

Лик: Господи, помилуй.

Щоб Господь Бог оселив душу його (або її, або душі їх), де праведні спочивають.

Лик: Господи, помилуй.

Милости Божої, царства небесного і відпущення гріхів їх у Христа, безсмертного царя і Бога нашого, просім.

Лик: Подай, Господи.

Диякон: Господу помолімся.

Лик: Господи, помилуй.

Ієрей говорить оцю молитву:

Боже духів і всякої плоти, Ти смерть подолав і диявола знищив, і життя світові Твоєму дарував — сам, Господи, упокой душу усопшого раба Твого (або усопшої раби Твоєї, або душі усопших рабів Твоїх) ім’ярек, на місці світлім, на місці квітучім, на місці спокійнім, звідки втекла болізнь, печаль і зітхання; всяке прогрішення, вчинене ним (або нею, або ними) словом, або ділом, або помислом, як благий і чоловіколюбець Бог прости, бо немає чоловіка, що жив би, а не згрішив; Ти бо один без гріха, правда Твоя — правда вовіки, і слово Твоє — істина.

Виголос:

Бо Ти єси воскресення, і життя, і упокій усопшого раба Твого (або усопшої раби Твоєї, або усопших рабів Твоїх) ім’ярек, Христе Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, з безначальним Твоїм Отцем, і пресвятим і благим і животворящим Твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.

Лик: Амінь.

Опісля сідальний, глас 6:

Воістину все суєта, а життя — тінь і сон, бо даремне турбується всякий земнородний, як каже Писання: коли і світ здобудемо, тоді і в гріб вселимося, де вкупі царі і вбогі. Тому, Христе Боже, спочилого раба Твого (або спочилу рабу Твою, або спочилих рабів Твоїх) упокой як чоловіколюбець.

Слава, і нині, богородичний:

Всесвята Богородице, в часі життя мого не остав мене, людському заступництву не довір мене, але сама заступи і помилуй мене.

Пісня 4

Ірмос: Ти моя кріпость, Господи, Ти і сила моя, Ти мій Бог, Ти моя радість. Ти не залишив лона Отця, а нашу вбогість посітив. Тому з пророком Аввакумом взиваю до Тебе: слава силі Твоїй, чоловіколюбче.

Нехай божественні мученики, що перетерпіли різні види мук, побачать славу Твою, Владико, і ясно одержать Твою світлодайну світлість, Тобі, Христе, співаючи: слава силі Твоїй, чоловіколюбче.

Багато осель є у Тебе, Спасе, що по заслугах усім, розділюються, по мірі чеснот, тому, щедрий, сподоби наповнити ними тих, що в вірі переставилися, благочесно Тобі співаючи: слава силі Твоїй, чоловіколюбче.

Слава:

Рівний нам як людина явився єси, безсмертний, як усі ми, однаково перетерпів єси смерть і показав нам дорогу життя — сподоби її і спочилого (або спочилу, або спочилих) як чоловіколюбець, подаючи як Владика прощення гріхів і даруючи участь у світлі.

І нині, богородичний:

Ти вірних похвала єси, безневісна, ти заступниця, ти і прибіжище християн, стіна і захист ти, всенепорочна, заносиш мольби до твого Сина і спасаєш від бід тих, що з вірою і любов’ю визнають тебе, чисту Богородицю. Його і нині моли, щоб і померлому (або померлій, або померлим) в вірі дарував упокоєння зі святими.

Пісня 5

Ірмос: Нащо відкинув Ти мене від лиця Твого, Світло незаходиме, і покрила темрява чужа мене, окаянного. Але наверни і до світла заповідей Твоїх путі мої направ, молюся.

Несказанної Твоєї слави і невимовного Твого блаженства в оселях святих, де милий голос празнуючих, переставленого до безсмертного життя ущедривши, сподоби, єдиний чоловіколюбче.

Де чини ангельські, де собори праведних радуються, на лоні Авраама осели, Спасе, раба Твого (або рабу Твою, або рабів Твоїх), і дозволь, милосердний, щоб він став (або вона стала, або вони стали) сміливо перед страшним божественним престолом.

Слава:

Як очищення явився Ти нам, як правда і ізбавлення, і ранами Твоїми Ти вилікував наші немочі. Ти, отже, щедрий, як благий осели померлого (або померлу, або померлих) в райській насолоді.

І нині, богородичний:

Милостиво, о милостивий, Ти прийняв людський вимір, з дівичого лона плоть взявши, одушевлену словом, якою Ти смерть подолав, даруєш життя вірним. Тож молитвами тієї, що Тебе породила, усопшого (або усопшу, або усопших) зі святими упокой.

Пісня 6

Ірмос: Очисти мене, Спасе, бо численні беззаконня мої, і з глибини зла виведи, молюся. Бо до Тебе я закликав, і вислухай мене, Боже спасення мого.

Мученики Твої, Спасе, перетерпіли багато мук, любов’ю до Тебе в душах зранені святії, бажаючи Твоєї споконвічної слави і солодкої Твоєї причасности. Отож молінням їх упокой спочилого (або спочилу, або спочилих).

Нутро ворога смертю Ти розірвав, Спасе, й усіх невільників у ньому воскресив Ти, дарувавши життя, якого і переставленого (або переставлену, або переставлених), благодітелю, сподоби.

Слава:

Звільни, Спасе, від сліз і зітхань рабів Твоїх, що в аді, бо Ти один милосердний забрав усяку сльозу із лиця всіх, що Тебе вірно благословляють.

І нині, богородичний:

Той, що з природи є творцем, твориться в лоні твоїм, повний як Бог принижує себе, всенепорочна. Єдиний безсмертний за спасення всіх смертю вмирає і тим, що в вірі вмирають, життя подає.

Ірмос:

Очисти мене, Спасе, бо численні беззаконня мої, і з глибини зла виведи, молюся. Бо до Тебе я закликав, і вислухай мене, Боже спасення мого.

Потім диякон виголошує єктенію:

Ще і ще в мирі Господу помолімся.

Лик: Господи, помилуй.

Ще молимось за упокій душі усопшого раба Божого (або усопшої раби Божої, або душ усопших рабів Божих) ім’ярек, і щоб проститися йому (або їй, або їм) всякому прогрішенню, вольному і невольному.

Лик: Господи, помилуй.

Щоб Господь Бог оселив душу його (або її, або душі їх), де праведні спочивають.

Лик: Господи, помилуй.

Милости Божої, царства небесного і відпущення гріхів їх у Христа, безсмертного царя і Бога нашого, просім.

Лик: Подай, Господи.

Диякон: Господу помолімся.

Лик: Господи, помилуй.

Ієрей говорить оцю молитву:

Боже духів і всякої плоти, Ти смерть подолав і диявола знищив, і життя світові Твоєму дарував — сам, Господи, упокой душу усопшого раба Твого (або усопшої раби Твоєї, або душі усопших рабів Твоїх) ім’ярек, на місці світлім, на місці квітучім, на місці спокійнім, звідки втекла болізнь, печаль і зітхання; всяке прогрішення, вчинене ним (або нею, або ними) словом, або ділом, або помислом, як благий і чоловіколюбець Бог прости, бо немає чоловіка, що жив би, а не згрішив; Ти бо один без гріха, правда Твоя — правда вовіки, і слово Твоє — істина.

Ієрей виголошує:

Бо Ти єси воскресення, і життя, і упокій усопшого раба Твого (або усопшої раби Твоєї, або усопших рабів Твоїх) ім’ярек, Христе Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, з безначальним Твоїм Отцем, і пресвятим і благим і животворящим Твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.

Лик: Амінь.

Кондак, глас 8:

Зі святими упокой, Христе, душу раба Твого (або душу раби Твоєї, або душі рабів Твоїх), де немає болізни, ні печалі, ні зітхання, але життя безконечне.

Ікос:

Сам один єси безсмертний, що сотворив і збудував чоловіка, а ми, земні, з землі утворені, і в тую ж землю підемо, бо так звелів Ти, що утворив мене і сказав мені, що земля єси і в землю відійдеш, куди всі ми, люди, підемо з надгробним риданням, співаючи пісню: алилуя.

Пісня 7

Ірмос: Отроки єврейські в печі відважно знищили полум’я і на росу вогонь перемінили, співаючи: благословен єси, Господи Боже, навіки.

Все бажання мучеників простяглося до єдиного Владики, з’єднуване з ним любов’ю, співаючи: благословен єси, Господи Боже, навіки.

Тим, що у вірі переставилися, подаєш світлість божественного царства, нетлінну одіж даруючи тим, що співають: благословен єси, Господи Боже, навіки.

Слава:

Наповни радістю і веселістю раба Твого (або рабу Твою, або рабів Твоїх), що його (або її, або їх) Ти переставив з цього світу, щедрий, сподобивши його (або її, або їх) кликати до Тебе і співати: благословен єси, Господи Боже, навіки.

І нині, богородичний:

Звільняючи від єдиного прокляття, в пренепорочну Діву вселився Ти, ізливаючи благословення джерело для тих, що співають: благословенний, пречистая, плід утроби твоєї.

Пісня 8

Ірмос: Согласної музики і людей незчисленних, що поклонялися образові в Деірі, три отроки не послухали, але Господа прославляли і славословили на всі віки.

Крізь земні подвиги пройшли і небесні вінці прийняли правдиві мученики: і кличуть до Тебе безупинно: Господеві співайте і превозносіть на всі віки.

Зійшовши в найглибшу глибину, тих, що в гробах воскресив єси життєначальною рукою. Тому молимо Тебе, Щедрий, подай упокій рабові Твоєму (або рабі Твоїй, або рабам Твоїм), що з вірою перед тим упокоївся.

Благословім Отця, і Сина, і Святого Духа, Господа.

Тому що Ти єси джерело життя споконвічного і потік насолоди, сподоби раба Твого (або рабу Твою, або рабів Твоїх), благочесно до Тебе переставленого (або пере-ставлену, або переставлених), оспівувати і прославляти Тебе на всі віки.

І нині, богородичний:

Маріє Діво Богородице, що тілесно породила людям Бога Спаса, спасай тих, що з вірою оспівують поро-дження твоє і превозносять на всі віки.

Пісня 9

Ірмос: Злякався кожний, хто чув голос несказанного Божого сходження, бо Вишній волею своєю зійшов аж до плоти, з дівичої утроби чоловіком ставши, тому-то, вірні, пречисту Богородицю величаємо.

Мученики Христові, маючи неподолану і непере-можену кріпость, ви знищили безбожне веління му-чи-телів і явно сподобилися царства небесного, просвічені троїчними зорями, достойні похвали.

Розвалився гіркий ад, як Ти, чоловіколюбче, розру-шив його і воскресив тих, що там від віків спочивали, але нині як благий сподоби невечірнього світла Твого, милосердний, того (або ту, або тих), що прийшов (або прийшла, або прийшли) до Тебе.

Слава:

Ввесь Ти, Спасе, насолода, ввесь прагнення і воісти-ну ненаситна любов, Ти ввесь невимовна доброта. Тому переставленому (або переставленій, або переставле-ним) до Тебе дозволь насолоджуватися Твоєю красою і божественної Твоєї доброти сподоби.

І нині, богородичний:

Спаси мене, Мати Божа, що породила Христа, Спаса мого, Бога і чоловіка, подвійного природою, а не іпо-стассю, бо єдинородного від Отця, а з тебе первенця усієї тварі. Його як чоловіколюбна Мати ублагай, щоб подав переставленому (або переставленій, або пере-ставленим) зі святими упокоєння.

Опісля:

Достойно є воістину величати блаженною тебе, Богородицю, присноблаженную і пренепорочную і Матір Бога нашого. Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без зотління Бога Слово породила, сущую Богородицю, тебе величаємо.

Святий Боже, святий крiпкий, святий безсмертний, помилуй нас. (3)

Слава Отцю, i Сину, i Святому Духовi, нинi i повсяк-час, i на вiки вiкiв. Амiнь.

Пресвята Тройце, помилуй нас; Господи, очисти грiхи нашi; Владико, прости беззаконня нашi; Святий, посiти i зцiли немочi нашi, iмени Твого ради.

Господи, помилуй. (3)

Слава: i нинi:

Отче наш, Ти, що єси на небесах, нехай святиться iм’я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небi, так i на землi. Хлiб наш насущний дай нам днесь; i прости нам довги нашi, як i ми прощаємо довжникам нашим; i не введи нас у спокусу, але iзбав нас вiд лукавого.

Ієрей: Бо Твоє єсть царство, i сила, i слава, Отця, i Сина, i Святого Духа, нинi i повсякчас, i на вiки вiкiв.

Лик: Амiнь.

Тоді оці тропарі, глас 4:

З духами праведних померлих душу раба Твого (або раби Твоєї, або рабів Твоїх), Спасе, упокой і збережи її (або їх) у блаженній жизні у Тебе, чоловіколюбче.

У Твоїм місці спочинку, Господи, де всі святі Твої спочивають, упокой і душу раба Твого (або раби Твоєї, або душі рабів Твоїх), бо Ти єдиний чоловіколюбець.

Слава:

Ти єси Бог, що до аду зійшов і з уз розрішив закованих, сам і душу раба Твого (або раби Твоєї, або рабів Твоїх) упокой.

І нині, богородичний:

Єдина чиста і непорочна Діво, що Бога без сімени породила, моли, щоб спаслася (спаслися) душа його (або її, або душі їх).

Тоді єктенія:

Помилуй нас, Боже, по великій милості Твоїй, молимось Тобі, вислухай і помилуй.

Лик: Господи, помилуй. (3)

Ще молимось за упокій душі усопшого раба Божого (або усопшої раби Божої, або усопших рабів Божих) ім’ярек, і щоб проститися йому (або їй, або їм) всякому прогрішенню, вольному і невольному.

Лик: Господи, помилуй. (3)

Щоб Господь Бог оселив душу його (або її, або душі їх), де праведні спочивають.

Лик: Господи, помилуй. (3)

Милости Божої, царства небесного, і відпущення гріхів їх у Христа, безсмертного царя і Бога нашого, просім.

Лик: Подай, Господи.

Диякон: Господу помолімся.

Лик: Господи, помилуй.

Ієрей: Боже духів і всякої плоти, Ти смерть подолав і диявола знищив, і життя світові Твоєму дарував — сам, Господи, упокой душу усопшого раба Твого (або усопшої раби Твоєї, або душі усопших рабів Твоїх) ім’ярек, на місці світлім, на місці квітучім, на місці спокійнім, звідки втекла болізнь, печаль і зітхання; всяке прогрішення, вчинене ним (або нею, або ними) словом, або ділом, або помислом, як благий і чоловіколюбець Бог, прости, бо немає чоловіка, що жив би, а не згрішив; Ти бо один без гріха, правда Твоя — правда вовіки, і слово Твоє — істина.

Виголос:

Бо Ти є воскресення, і життя, і упокій усопшого раба Твого (або усопшої раби Твоєї, або усопших рабів Твоїх) ім’ярек, Христе Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, з безначальним Твоїм Отцем, і пресвятим і благим і животворящим Твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.

Лик: Амінь.

Потім говорить диякон, або ієрей:

Премудрість.

Лик: Чеснішу від херувимів і незрівняно славнішу від серафимів, що без зотління Бога Слово породила, сущу Богородицю, тебе величаємо.

Настоятель: Слава Тобі, Христе Боже, уповання наше, слава Тобі.

Лик: Слава Отцю, i Сину, i Святому Духовi, нинi i повсякчас, i на вiки вiкiв. Амiнь. Господи, помилуй. (3) Благослови.

Ієрей чинить відпуст:

Христос, істинний Бог наш, що живими і мертвими володіє, молитвами пречистої своєї Матері, святих славних і всехвальних апостолів, преподобних і богоносних отців наших, і всіх святих, душу від нас переставленого раба свого (або переставленої раби своєї, або душі від нас переставлених рабів своїх) ім’ярек, в оселях праведних оселить, на лоні Авраама упокоїть і до праведних причислить, і нас помилує і спасе як благий і чоловіколюбець.

Лик: Амінь.

А по відпусті виголошує настоятель ось так: У блаженнім успенні вічний упокій подай, Господи, усопшому рабові Твоєму (або усопшій рабі Твоїй, або усопшим рабам Твоїм), ім’ярек, і сотвори йому (або їй, або їм) вічную пам’ять.

А співці співають: Вічная пам’ять. (3)