Чин благословення і
освячення іконостасу
Нехай буде відомо, що коли
у непосвяченій або неблагословенній
церкві був встановлений іконостас, то
спочатку освячують або благословляють
храм, а потім ікони, одразу після
миропомазання стін. Святитель, ставши
перед царськими дверима, після виголосу
диякона: Господу помолімся,
читає наступні молитви
й окроплює свяченою водою ікони, а потім
кадить і здійснює освячення.
Якщо іконостас поставляють
чи оновлюють в уже освяченій або
благословенній церкві, то ікони
благословляють тиким чином:
Єрей, зодягнений в єпитрахиль
і фелон, здійснює мале освячення води,
після чого, ставши перед зачиненими
царськими дверима, починає за звичаєм:
Благословен
Бог наш завжди, нині і повсякчас, і на
віки віків.
Лик:
Амінь.
Єрей:
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.
Лик:
Царю небесний, утішителю, Душе істини,
що всюди єси і все наповняєш, скарбе
дібр і життя подателю, прийди і вселися
в нас, і очисти нас від усякої скверни,
і спаси, благий, душі наші.
Святий Боже, святий
кріпкий, святий безсмертний, помилуй
нас. (3)
Слава Отцю, і Сину,
і Святому Духові, нині, і повсякчас, і
на віки віків. Амінь.
Пресвята Тройце,
помилуй нас; Господи, очисти гріхи наші;
Владико, прости беззаконня наші; Святий,
посіти і зціли немочі наші, імени Твого
ради.
Господи, помилуй.
(3)
Слава,
і нині:
Отче наш, Ти, що єси
на небесах, нехай святиться ім’я Твоє,
нехай прийде царство Твоє, нехай буде
воля Твоя, як на небі, так і на землі.
Хліб наш насущний дай нам днесь; і прости
нам провини наші, як і ми прощаємо
винуватцям нашим; і не введи нас у
спокусу, але ізбав нас від лукавого.
Єрей:
Бо Твоє єсть царство, і сила, і слава,
Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і
повсякчас, і на віки віків.
Лик:
Амінь.
Господи, помилуй.
(12)
Прийдіте, поклонімся
цареві, нашому Богу.
Прийдіте, поклонімся
Христові, цареві, нашому Богу.
Прийдіте, поклонімся
і припадім до самого Господа Ісуса
Христа, царя і Бога нашого.
Псалом 131
Пом’яни, Гоcподи, Давида і вcю
лагідніcть його,* як він клявcя Гоcподеві,
приcягавcя Богу Якова:
«Не ввійду до намету дому мого,*
не ляжу на поcтелі ложа мого,
не дам cну очам моїм, і дрімоти
повікам моїм,* і відпочинку cкроням моїм,
поки не знайду міcця Гоcподеві,*
намету Богові Якова!».
Оце чули ми про Нього в Євфраті,*
знайшли Його на полях ліcових.
Увійдімо до наметів Його,*
поклонімоcя на міcці, де cтояли ноги Його.
Вcтань, Гоcподи, на міcце відпочинку
Твого,* Ти і кивот cвятині Твоєї.
Cвященики Твої зодягнутьcя в
правду* і преподобні Твої возрадуютьcя.
Задля Давида, cлуги Твого,* не
відверни лиця від помазаника Твого.
Клявcя Гоcподь Давидові іcтиною
і не відмовитьcя від неї:* «З плоду утроби
твоєї поcаджу на преcтолі твоєму.
Коли cини твої додержать заповіту
мого і заповідей моїх, яких я навчу їх,*
то й cини їх повік заcядуть на преcтолі
твоїм».
Бо вибрав Гоcподь Cіон,* побажав
його на оcелю собі.
«Оце відпочинок мій повік-віки,*
тут оcелюcя, бо я побажав його.
«Здобич його щедро благоcловлю,*
убогих його нагодую хлібом,
cвящеників його зодягну в cпаcення*
і преподобні його радіcтю радуватиcь
будуть.
«Там виплекаю cилу Давидову,*
приготував я cвітильник помазаникові
моєму;
ворогів його зодягну в cором,* і
на ньому процвіте cвятиня моя».
Алилуя, алилуя, алилуя. Слава Тобі, Боже
(3).
Єрей: Господу
помолімся.
Лик: Господи,
помилуй.
Господи Боже наш, Боже над богами і
Володарю над володарями, Боже Сил, Творче
і будівнику всього видимого і невидимого
створіння, Отче Господа нашого Ісуса
Христа. Ти, знаючи, що серце людей Твоїх
ізраїльських вельми схильне до того,
щоб віддалятись від Тебе, єдиного
істинного Бога, і приставати до неправдивих
богів і, бажаючи визволити їх від
ідолослужіння, щоб перебували вони
невідступно у пізнанні і служінні Тобі,
єдиному істинному Богові, суворо
заборонив створювати супротивні Тобі
– істинному Богові – образи і подоби,
які б слугували для поклоніння і служіння,
наче господеві. А образи і подоби, через
які не чужих, оманливих і неіснуючих
богів, а Твоє, єдиного істинного Бога,
пресвяте і величне ім’я славиться,
створити звелів Ти. Спочатку через
угодника Твого Мойсея Ти звелів спорудити
кивот Завіту, на образ, показаний йому
на горі, з дерева акації, окутий золотом,
в якому згодом покладені були скрижалі
Завіту, золота посудина і жезл Ааронів,
а над ним два золотих херувими, і на
завісах безліч майстерно вишитих
херувимів, а два херувими по кутах
очистилища, а потім і в Соломоновім
храмі, збудованому для Тебе, поставити
два херувими з кипарисового дерева,
окутих золотом. Ти звелів вшановувати
ці образи і подоби як знамена Твого
перебування з людьми і величности слави
Твоєї, і на пам’ять Твоїх превеликих і
преславних чудес і добродійств, – бо
вони являють їх, хоч і створені руками
людськими. Ти також звелів вшановувати
їх зі страхом і трепетом, і богоналежним
поклонінням, кадінням і молитвами перед
ними. Пошанування ж, віддане їм, Ти
милостиво прийняв, як таке, що віддане
Тобі самому. А тих, хто збезчестив їх і
належно не вшановував, як Уззу покарав
і погубив Ти, і ясно показав різницю і
розрізнення пошани до богоугодних і
богопротивних образів при Іллі,
священикові і судді ізраїльському, а
також через знищення ідола Дагона і
поразку іноплемінників.
Коли ж сповнився час, Ти послав єдинородного
Сина Твого, Господа нашого Ісуса Христа,
народженого від жінки Приснодіви Марії.
Він образ раба прийняв і в подобі людській
явився, і подобу свого пречистого образу
зобразив, приклавши обрус до свого
божественного Лиця, і Авгареві, Едеському
князеві, послав, і цим від недуги його
зцілив, і всім, хто до Нього приходив і
з вірою поклонявся, незліченні зцілення
і численні добродійства чудесно подавав.
Отож і ми, всеблагий і прещедрий Владико,
оці образи улюбленого Сина Твого, на
спомин спасенного воплочення і всіх
преславних Його чудес, страстей і
розп’яття, і смерти, і преславного
воскресення, і на небеса вознесення, і
всіх Його добродійств, які Він, з’явившись
на землі як людина, показав людському
родові, про які нам божественні Євангелія
ясно оповідають; також і пречистої Його
Матері, як найчеснішої і вищої від усього
створіння, найщирішої молільниці і
заступниці нашої перед Тобою; ангелів
і пророків, і богопроповідників апостолів,
мучеників і святителів, і преподобних,
і всіх святих, як Твоїх угодників, рабів
і вірних повсякчасних друзів у святому
храмі Твоєму перед Твоєю величчю ми
достойно поставили, Твоїх істинних
образів не обожнюючи, але знаючи, що
почесть образу стосується до первообразу,
і, припавши до……, усильно молимо Тебе:
споглянь милостиво на нас і на образи
ці і заради воплочення улюбленого Сина
Твого і всього Його спасенного
божественного промислу у тілі, на Його
спомин і славу, і молитвами Пречистої
і преблагословенної Його Матері, святих
небесних безплотних сил, чесного Пророка,
Предтечі і Хрестителя Йоана, богонатхненних
пророків, духоносних апостолів,
добропобідних мучеників, святителів,
преподобних і праведних, і всіх святих
Твоїх, на честь і пам’ять яких ми ікони
ці спорудили, зішли на них Твоє небесне
благословення і благодать Пресвятого
Духа, і благослови †, і
освяти † їх, і подай їм
цілющу силу, згубну для всіх диявольських
підступів, і наповни їх благословенням,
силою і кріпостю, яку Ти щедро влив у
святий нерукотворний образ через дотик
пресвятого і пречистого божественного
обличчя єдинородного Сина Твого, щоб
через них здійснювалися чуда, на
утвердження православної віри і на
спасення людей Твоїх. Усіх, хто Тобі і
єдинородному Твоєму Синові, і Пресвятому,
і животворящому Твоєму Духові перед
цими образами поклоняється і ревно з
вірою молиться, і просить осягнути
милість, святих же, як Твоїх вірних і
найщиріших друзів, на ікони ці дивлячись,
з вірою прикликає, вислухай, і подай їм
милість Твого чоловіколюб’я, відпущення
гріхів, і отримати благодать сподоби.
Ти бо єси освячення наше, і Тобі славу
возсилаємо, з єдинородним Твоїм Сином,
і з Пресвятим, і благим, і животворящим
Твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки
віків.
Лик: Амінь.
Єрей: Мир
усім.
Лик: І духові
твоєму.
Диякон: Голови
ваші Господеві приклоніть.
Лик: Тобі,
Господи.
Єрей, схиливши голову,
читає оцю молитву:
Господи, Боже наш, Ти не відкидаєш
написані образи святих Твоїх, а люб’язно
їх приймаєш, щоб ми, щоразу дивлячись
на них тілесними очима, очима ума життя
святих і їх учинки Тобі угодні споминали
і роздумували про них, немов відчитуючи
їх на письмі. Тому ревно молимося: ікони
ці, які на честь і славу, і спомин
спасенного воплочення, чудес і добродійств
єдинородного Сина Твого, про які нам
божественне Євангеліє оповідає, спорудили
ми, не лише для вшанування, але щоб і
умом їх приймати і в пам’яті благодатно
оновлювати, а також і Пречистої Діви
Богородиці, небесних Сил безплотних,
святого Йоана Предтечі і Хрестителя,
святих апостолів, пороків, мучеників і
всіх святих Твоїх, милостиво небесним
Твоїм благословенням, через окроплення
цієї свяченої води, благослови †
і освяти †, і всіх, хто
вірно перед ними Тебе, Бога Отця, і
єдинородного Твого Сина, і Пресвятого,
і Животворящого Твого Духа, пречисту
Богородицю, і всіх святих Твоїх, зображення
яких є на іконах оцих, достойно вшановуючи,
Твоє божественне милосердя прикликатимуть,
заради Твого добросердя і молитов святих
Твоїх, скоро вислухай, відпущення гріхів
даруй і сподоби як благий бути спадкоємцями
Царства Твого.
Ти бо єси Бог милости і щедрот, і
чоловіколюб’я, і Тобі славу возсилаємо,
з єдинородним Твоїм Сином, і Пресвятим,
і благим, і животворящим Твоїм Духом,
завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.
Лик: Амінь.
Потім святитель чи єрей
окроплює свяченою водою весь іконостас
від низу аж до верху, мовлячи:
Освячуються ікони ці, окропленням цієї
свяченої води, на честь і славу великого
Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, і в
пам’ять святих Його: в ім’я Отця †
і Сина †, і Святого Духа
†. Амінь.
І кадить іконостас, а лик
співає оці тропарі на глас 2:
Пречистому образові Твоєму поклоняємося,
благий,* просячи прощення прогрішень
наших, Христе Боже,* бо волею благоволив
єси плоттю зійти на хрест,* щоб ізбавити
тих, що їх створив єси від неволі ворожої.*
Тому благодарно кличемо Тобі:* Ти радістю
наповнив усе, Спасе наш, прийшовши спасти
світ.
Слава: Апостоли,
пророки, святителі, преподобні, праведні
і всі святі,* що добре подвиг звершили
і віру зберегли,* маючи сміливість до
Спаса,* за нас Його як благого моліть,*
спасти тих, що вірно вас призивають* та
ікони ваші, як друзів Божих, благоговійно
почитають.
І нині: Тим,
що з любов’ю почитають твою святу ікону,
Діво чистая,* і суголосно визнають тебе
істинною Матір’ю Божою,* і вірно
поклоняються тобі,* будь хоронителькою
і могутньою заступницею,* віддаляючи
від них, як всесильна, усяке зло.
Після цього буває звичний
відпуст.
Якщо ж єрей бажає служити
літургію, то входить у святилище через
розчинені царські двері, і починає
літургію. Проскомидію (в такому разі)
слід звершити ще перед початком
благословення іконостасу.
Немає коментарів:
Дописати коментар