МОЛИТВИ ПІД ЧАС СЛЬОТИ, ЯКІ
ЧИТАЮТЬ НА ЛІТУРГІЇ ПІСЛЯ ЗААМВОННОЇ
МОЛИТВИ, АБО Ж НА МОЛЕБНІ ПО ЄКТЕНІЇ
Єрей
або диякон виголошує:
З
умилінням у покаянні всі коліна душ і
тіл наших приклонивши, Господеві
помолімся.
Лик:
Господи, помилуй. (3)
Владико Господи
Боже наш,
що вислухав
колись молитву
пророка Твого
ревнителя Іллі,
і до часу
дощ стримати
зволив, і
нині чоловіколюбний
Творче і
милостивий Господи,
споглянь і
на нас
смиренних і
недостойних рабів
Твоїх, що
моління Тобі
смиренно приносять,
і як Щедрий
не зважай
на наші
прогрішення, але заради свого
чоловіколюб’я, подай сонячну погоду
насліддю Твоєму, і засяй сонцем на тих,
що потребують і просять від Тебе милості.
Звесели лице землі, заради убогих людей
Твоїх, дітей, худоби та всіх інших тварин,
яких Ти насичуєш благоволінням Твоїм,
та подаєш їм поживу своєчасно. Так,
Господи Боже наш, не відкинь як даремної
молитви нашої, ані не посором нас через
відчай наш, але пощади нас по милості
своїй, і навідай щедротами Твоїми, бо
зчезають в марноті дні наші, і никне в
недузі життя наше. Тож не погуби нас
задля беззаконь наших, через які обурення
і гнів Твій на себе ми накликали, але
вчини з нами за лагідністю своєю і по
множеству милості своєї. Ось бо душею
сокрушенною і духом смиренним припадаємо
перед Тобою, як раби непотрібні, що
заслуговуємо ще й більшого покарання,
і в покаянні зворушливо до Тебе взиваємо:
згрішили ми і беззаконня творили, і
надміру нагрішили, переступивши в усьому
заповіді Твої, а тому все, що наводиш на
нас, істинно і справедливо чиниш. Та не
віддай нас до кінця тлінню, голодові та
загибелі, ані щоб не потопила нас буря
водяна, але в гніві пом’яни милості, і
даром заради щедрот Твоїх змилосердися,
і створіння своє, діло рук своїх як
благий помилуй, та від усякого зла скоро
визволь. Бо Твоє єсть милувати і спасати
нас, Боже наш, і Тобі славу возсилаємо,
Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і
повсякчас, і на віки віків.
Лик: Амінь.
Немає коментарів:
Дописати коментар