ЧИН
СВЯТОЇ П’ЯТДЕСЯТНИЦІ
Ієрей починає: Благословен
Бог наш завжди, нинi i повсякчас, i на вiки
вiкiв.
Лик:
Амінь.
Царю небесний, утiшителю, Душе
iстини, що всюди єси i все наповняєш,
скарбе дiбр i життя подателю, прийди i
вселися в нас, i очисти нас вiд усякої
скверни, i спаси, благий, душi нашi.
Слава Отцю, i Сину, i Святому
Духовi, нинi i повсякчас, i на вiки вiкiв.
Амiнь.
Пресвята Тройце, помилуй нас;
Господи, очисти грiхи нашi; Владико,
прости беззаконня нашi; Святий, посiти
i зцiли немочi нашi, iмени Твого ради.
Господи, помилуй.
(3)
Слава: i нинi:
Отче наш, Ти, що єси на небесах,
нехай святиться iм’я Твоє, нехай прийде
царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як
на небi, так i на землi. Хлiб наш насущний
дай нам днесь; i прости нам довги нашi,
як i ми прощаємо довжникам нашим; i не
введи нас у спокусу, але iзбав нас вiд
лукавого.
Ієрей:
Бо Твоє єсть царство,
і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого
Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.
Лик:
Амінь.
Господи, помилуй.
(12)
Прийдiте, поклонiмся царевi, нашому
Богу.
Прийдiте, поклонiмся Христовi,
царевi, нашому Богу.
Прийдiте, поклонiмся i припадiм
до самого Господа Ісуса Христа, царя i
Бога нашого.
Псалом 103:
Благослови, душе моя, Господа.
Господи, Боже мій, Ти возвеличився єси
вельми. В ісповідання і велич красу
загорнувся Ти, одіваєшся світлом, як
ризою. Ти простираєш небо, як кожу,
покриваючи водами височини свої. Ти
кладеш облаки на сходження своє, ходячи
на крилах вітряних. Ти твориш вітри
ангелами своїми і слугами своїми полумінь
вогненний. Ти основуєш землю на тверді
її, не похилиться на віки віків. Безодня,
як риза, одіння її, на горах стануть
води. Від погрози Твоєї побігнуть, від
голосу грому Твого злякаються. Зводяться
гори і сходять поля на місце, яке Ти
оснував їм. Границю Ти положив, якої не
перейдуть, ні не повернуться, щоб покрити
землю. Посилаєш джерела в ярах, посеред
гір перейдуть води. Вони напоюють усіх
звірів пільних, дожидають онагри в
спразі своїй. На них птиці небесні
витають, з-посеред скель видадуть голос.
Ти напоюєш гори з височин своїх, плодом
діл Твоїх насититься земля. Ти вирощуєш
траву для скоту і зела на службу людям,
щоб видавати хліб із землі, і вино
веселить серце чоловіка. Щоб намастити
лице єлеєм, і хліб серце чоловіка
укріпить. Наситяться дерева пільні,
кедри ливанські, що їх Ти насадив, там
птиці загніздяться. Журавлине жилище
перед веде між ними, гори високі оленям,
скелі — прибіжище зайцям.
Ти створив місяць задля часу,
сонце пізнало захід свій. Ти положив
темряву і настала ніч, що в ній проходити
будуть усі звірі дібровні. Левенята
рикають, щоб схопити і знайти від Бога
поживу для себе. Засіяло сонце, і
зібралися, і в леговищах своїх ляжуть.
Вийде чоловік на діло своє і на працю
свою до вечора. Які то величні діла Твої,
Господи, все в премудрості сотворив Ти,
сповнилася земля тварі Твоєї. Це море
велике і просторе, там гади, яким нема
числа: животини малі з великими, там
кораблі перепливають. Змій цей, що Ти
його створив, щоб насміхатися з нього,
— все на Тебе чекає, щоб дати їм поживу
у свій час. Коли Ти дав їм, зберуть, коли
Ти відкрив руку Твою, все наповниться
благости. Коли ж Ти відвернеш лице, вони
затривожаться, забереш їхній дух, то
щезнуть і повернуться у свій прах. Пошлеш
духа Твого, і створені будуть, і Ти
обновиш лице землі. Нехай буде слава
Господня на віки, возвеселиться Господь
ділами Своїми. Він спогляне на землю і
чинить, що вона трясеться, доторкається
гір, і димляться.
Заспіваю Господеві в житті моїм,
Богові моєму співаю, поки я є. Нехай
солодкою буде Йому бесіда моя, я ж
возвеселюся в Господі. Нехай щезнуть
грішники з землі, і беззаконники, щоб
їх не було. Благослови, душе моя, Господа.
Повтори: Сонце
пізнало захід свій, положив Ти темряву
і настала ніч. Які то величні діла Твої,
Господи, все в премудрості сотворив Ти.
Слава Отцю і Сину, і Святому
Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Амінь.
Алилуя, алилуя,
алилуя, слава Тобі, Боже.
(3)
Опісля диякон (або
ієрей) виголошує велику єктенію:
В мирі Господу помолімся.
Лик:
Господи, помилуй.
За мир з висот і спасення душ
наших Господу помолімся.
Лик:
Господи, помилуй.
За мир всього світу, добрий стан
святих Божих церков і з’єднання всіх
Господу помолімся.
Лик:
Господи, помилуй.
За святішого
вселенського Архиєрея ім’ярек,
Папу Римського, і за блаженнішого
Патріярха нашого ім’ярек,
і за преосвященнішого Митрополита
нашого Кир ім’ярек,
преосвященнішого Архиєпископа нашого
Кир ім’ярек
(або
боголюбивого Єпископа
нашого Кир ім’ярек),
чесне пресвітерство, у Христі дияконство,
за ввесь причет і людей Господу помолімся.
Лик:
Господи, помилуй.
За Богом бережений народ наш, за
правління і все воїнство Господу
помолімся.
Лик:
Господи, помилуй.
За город цей (або
За село це,
або
За святу обитель цю),
і за всякий город, країну і за тих, що
вірою живуть у них, Господу помолімся.
Лик:
Господи, помилуй.
За добре поліття, за врожай плодів
земних і часи мирні Господу помолімся.
Лик:
Господи, помилуй.
За плаваючих, подорожуючих,
недужих, страждаючих, полонених і за
спасення їх Господу помолімся.
Лик:
Господи, помилуй.
За предстоячих людей, що очікують
благодати Святого Духа, Господу помолімся.
Лик:
Господи, помилуй.
За тих, що перед Господом
приклоняють серця свої і коліна, Господу
помолімся.
Лик:
Господи, помилуй.
Щоб нам скріпитися на звершення
боговгодности, Господу помолімся.
Лик:
Господи, помилуй.
Щоб зіслано на нас багаті милості
Його, Господу помолімся.
Лик:
Господи, помилуй.
Щоб прийнято наші коліноприклонення,
немов кадило перед Ним, Господу помолімся.
Лик:
Господи, помилуй.
За тих, що потребують від Нього
помочі, Господу помолімся.
Лик:
Господи, помилуй.
Щоб ізбавитися нам від усякої
скорби, гніву і нужди, Господу помолімся.
Лик:
Господи, помилуй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони
нас, Боже, Твоєю благодаттю.
Лик:
Господи, помилуй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну,
славну Владичицю нашу Богородицю і
приснодіву Марію, з усіма святими
пом’янувши, самі себе, і один одного, і
все життя наше Христу Богові віддаймо.
Лик:
Тобі, Господи.
Опісля ієрей
виголошує:
Бо Тобі належить усяка слава,
честь і поклонення, Отцю, і Сину, і Святому
Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Лик:
Амінь.
Опісля співаємо:
Господи, я закликав:
і поставимо стихів 6. І співаємо стихири
самогласні, глас 4, повторюючи їх:
Преславне днесь
бачили всі народи в городі Давидовім,
коли Дух Святий зійшов у вогненних
язиках, як богогласний Лука повідає.
Він бо каже: Коли зібралися ученики
Христові, постав шум, немов нісся буряний
подув, і наповнив дім, де вони сиділи. І
всі почали говорити дивними словами,
дивними навчаннями, дивними веліннями
Святої Тройці. (2)
Дух Святий завжди
був, і є, і буде, не має ні початку, ні
кінця, але завжди з Отцем і Сином
сполучений і з’єднаний: життя і
животворець, світло і світла податель,
сама доброта і джерело доброти. Через
Нього Отець пізнається і Син прославляється.
Всіма пізнається єдина сила, єдине
сполучення, єдине поклоніння Святої
Тройці. (2)
Дух Святий світло і
життя, і живе розумне джерело, Дух
премудрости, дух розуму, благий, правий,
розумний. Він володіє і очищує прогрішення.
Бог і боготворець, вогонь, що від вогню
ісходить. Він говорить, діє, розділює
дарування. Ним увінчалися всі пророки
і божественні апостоли з мучениками.
Дивний голос, дивне видіння, вогонь
розділюється на роздавання дарувань.
(2)
Слава, і нині, глас
6:
Царю небесний, утішителю, Душе
істини, що всюди єси і все наповняєш,
скарбе дібр і життя подателю, прийди і
вселися в нас, і очисти нас від усякої
скверни, і спаси, благий, душі наші.
Вхід з кадильницею.
Світе тихий.
Прокімен великий,
глас 7:
Хто Бог великий, як Бог наш? Ти
єси Бог, що твориш чудеса.
Стих 1:
Ти показав між народами
силу Твою.
Стих 2:
І я сказав: Нині почав
я, це зміна правиці Вишнього.
Стих 3:
Пом’янув я діла
Господні, як пом’яну від початку чудеса
Твої.
І знову:
Хто Бог великий:
Тоді диякон або ієрей виголошує:
Ще і ще, приклонивши коліна,
Господу помолімся.
Лик:
Господи, помилуй. (3)
Коли ми приклонили
коліна на землі і зняли накриття, ієрей
у вівтарі голосно читає молитви, щоб
усі чули:
Пречистий, нескверний, безначальний,
невидимий, неосяжний, недослідний,
незмінний, незлобивий Господи, Ти єдиний
маєш безсмертя, Ти живеш в світлі
неприступнім, Ти сотворив небо, і землю,
і море, і все создане в них. Перше, ніж
просити, Ти всім сповняєш прохання. Тобі
молимося і Тебе просимо, Владико
чоловіколюбче, Отця Господа і Бога і
Спаса нашого Ісуса Христа, що ради нас,
людей, і нашого спасення зійшов з небес
і воплотився з Духа Святого і Марії
Приснодіви і преславної Богородиці.
Він бо спершу словами навчав, а опісля
і ділами показав, коли перетерпів
спасенні страсті, дав нам, смиренним і
грішним і недостойним рабам Твоїм, образ
приносити Тобі моління з приклоненням
шиї і колін за свої гріхи і за людські
невідання. Ти сам, многомилостивий і
чоловіколюбче, вислухай нас, в якому
тільки дні призовемо Тебе, особливо ж
у цей день П’ятдесятниці, що в ньому
Господь наш Ісус Христос, по вознесенні
на небеса і сидінні праворуч Тебе, Бога
і Отця, послав Святого Духа на святих
своїх учеників і апостолів, що й осів
на кожному з них зосібна, і сповнились
усі невичерпної Його благодати, і
говорили іншими мовами про Твої
величності, і пророкували. Нині, отже,
вислухай нас, що молимося Тобі, і пом’яни
нас, смиренних і осуджених, і поверни з
полону душі наші, маючи до нас Твоє
молитвенне змилування.
Прийми нас, що припадаємо до Тебе
і кличемо: ми згрішили. Тобі ми віддані
від утроби, від лона матері нашої, Ти
єси Бог наш. Але тому, що в марноті
іщезнули дні наші, ми позбавлені Твоєї
помочі, і остались без всякого одвіту.
Але в надії на Твої щедроти взиваємо:
Гріхів нашої юности і невідання не
пом’яни, від таємних наших очисти нас
і не відкинь нас у час старости як знидіє
кріпость наша, не остав нас. Перше, ніж
повернемося в землю, сподоби вернутися
до Тебе, і будь уважним для нас
доброзичливістю і благодаттю. Зміряй
беззаконня наші щедротами Твоїми.
Безлічі наших прогріхів напроти постав
безодню щедрот Твоїх. Споглянь з висоти
святої Твоєї, Господи, на людей Твоїх,
що предстоять і очікують від Тебе багатої
милости. Завітай до нас добротою Твоєю,
ізбав нас від диявольського насилля.
Утверди наше життя святими Твоїми і
священними законами. Ангела вірного
хоронителя пристав людям Твоїм. Усіх
нас збери в Твоє царство. Дай прощення
тим, що на Тебе уповають. Прости їм і нам
гріхи, очисти нас діянням Святого Твого
Духа, розруши ворожі засідки на нас.
Також прилучує і
цю молитву:
Благословен єси, Господи Владико
вседержителю, що просвітив день світлом
сонячним і ніч прояснив зорями вогненними,
що сподобив нас перейти довготу денну
і наблизитися до початків ночі. Вислухай
моління наше та всіх людей Твоїх і,
простивши нам усім вольні і невольні
гріхи, прийми вечірні наші моління і
зішли множество милости Твоєї і щедрот
Твоїх на насліддя Твоє. Охорони нас,
немов стіною, святими ангелами Твоїми,
узброй нас зброєю правди Твоєї, огороди
нас істиною Твоєю. Збережи нас силою
Твоєю, ізбав нас від усяких негод і
всякого підступу супротивника, подай
же нам і цей вечір з ніччю, що надходить,
совершенний, святий, мирний, безгрішний,
безспокусний і без примар, і всі дні
життя нашого, молитвами святої Богородиці
і всіх святих, що відвіку Тобі доброугодили.
Тут диякон говорить:
Заступи, спаси, помилуй і охорони
нас, Боже, Твоєю благодаттю.
Лик:
Господи, помилуй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну,
славну Владичицю нашу Богородицю і
приснодіву Марію, з усіма святими
пом’янувши, самі себе, і один одного, і
все життя наше Христу Богові віддаймо.
Лик:
Тобі, Господи.
Ієрей виголошує:
Твоє бо єсть милувати і спасати
нас, Господи Боже наш, і Тобі славу
возсилаємо, Отцю і Сину і Святому Духові,
нині і повсякчас, і на віки віків.
Лик:
Амінь.
Потім диякон або
ієрей говорить оце:
Промовмо всі з усієї душі і з
усієї мислі нашої промовмо.
Лик:
Господи, помилуй.
Господи вседержителю, Боже отців
наших, молимось Тобі, вислухай і помилуй.
Лик:
Господи, помилуй.
Помилуй нас, Боже, по великій
милості Твоїй, молимось Тобі, вислухай
і помилуй.
Лик:
Господи, помилуй. (3)
Ще молимось за
святішого вселенського Архиєрея ім’ярек,
Папу Римського, і за блаженнішого
Патріярха нашого ім’ярек,
і за преосвященнішого Митрополита
нашого Кир ім’ярек,
і за преосвященнішого Архиєпископа
нашого Кир ім’ярек
(або
боголюбивого Єпископа
нашого Кир ім’ярек),
за тих, що служать і послужили у святім
храмі цім, і за отців наших духовних і
всю во Христі братію нашу.
Лик:
Господи, помилуй. (3)
Ще молимось за Богом бережений
народ наш, за правління і за все воїнство.
Лик:
Господи, помилуй. (3)
Ще молимось за предстоячих людей,
що очікують від Тебе великої і багатої
милости, за тих, що творять нам милостиню,
і за всіх православних християн.
Лик:
Господи, помилуй. (3)
Бо милостивий і чоловіколюбець
Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю,
і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас,
і на віки віків.
Лик:
Амінь.
Диякон говорить:
Ще і ще, приклонивши коліна,
Господу помолімся.
Лик:
Господи, помилуй. (3)
І приклонюємо
коліна, як приписано.
Ієрей читає другу
молитву голосно для всіх:
Господи Ісусе Христе, Боже наш,
Ти дав людям Твій мир, ще за життя і бувши
з нами, Ти на невід’ємне насліддя завжди
даєш вірним дар Пресвятого Духа, а ще
більш явлено днесь Ти зіслав цю благодать
Твоїм ученикам і апостолам і їх уста
утвердив вогненними язиками, якими ми,
ввесь людський рід, власним слухом
сприйнявши богопізнання у своїй мові,
світлом Духа просвітилися і від омани,
наче від темряви, визволилися, і
роздаванням відчутних і вогненних
язиків, і надприродним діянням навчилися
ми віри в Тебе, і просвітилися, щоб Тебе
благословити з Отцем і Святим Духом, в
єдинім божестві і силі і власті. Ти бо,
Отчеє сяяння, Його сущности і єства
незмінне і непохитне начертання, джерело
премудрости і благодати: відкрий і мені,
грішному, уста і навчи мене, як достоїть
і про що треба молитися. Бо Ти знаєш
велике множество гріхів моїх, але Твоя
добросердність переможе їх безмірність.
Бо ось я зі страхом стою перед Тобою,
кинувши в глибину Твоєї милости одчай
душі моєї. Покермуй життям моїм Ти, що
словом правиш все сотворіння невисказаною
силою премудрости, тиха пристане гнаних
бурями. І скажи мені путь, по якій я піду.
Духа премудрости Твоєї подай моїм
мислям, духа розуму даруй моєму безумству,
духом страху Твого осіни діла мої, і
духа правого обнови в утробі моїй, і
духом владичним утверди непевні мої
мислі, щоб повсякденно духом Твоїм
благим до корисного спрямовуваний, я
сподобився сповняти заповіді Твої і
завжди пам’ятати про Твоє славне
пришестя, коли будеш розсліджувати наші
вчинки. Не погордуй, що я даюся обманювати
тлінними красотами цього світу, але
скріпи, щоб я прагнув одержати майбутні
скарби. Бо Ти сказав, Владико, що як хто
що-небудь тільки просить у Твоєму імені,
безперешкодно прийме від Твого
присносущного Бога і Отця. Тим-то і я,
грішний, у пришесті Твого Святого Духа,
молю Твою доброту: що тільки я просив,
подай мені на спасення. Так, Господи,
всякого діяння доброго багатий дателю
і подателю благий, бо Ти обильно даєш,
про що просимо. Ти єси сострадальний і
милостивий, що безгрішно став співучасником
нашого тіла, Ти і приклоняєшся благосердечно
до тих, що приклоняють коліна перед
Тобою, Ти стався і очищенням гріхів
наших. Дай же, Господи, людям Твоїм
щедроти Твої, вислухай нас з неба святого
Твого, освяти нас силою спасительної
десниці Твоєї, покрий нас покровом крил
Твоїх, не погорди творами рук Твоїх.
Проти Тебе єдиного грішимо, але і Тобі
єдиному служимо; не вміємо кланятися
Богові чужому, ані простягати руки наші,
Владико, до іншого бога. Прости нам гріхи
і, прийнявши наші коліноприклонні
моління, простягни до всіх нас руку
помочі; прийми молитву всіх як кадило
приємне, що возноситься перед Твоє
преблаге царство.
І додає цю молитву:
Господи, Господи, Ти ізбавив нас
від усякої стріли, що летить удень, ізбав
нас і від усякої речі, що в темряві
проходить. Прийми жертву вечірню, рук
наших підношення. Сподоби нас і нічне
поприще без пороку пройти, неспокушених
злими, і ізбав нас від усякого неспокою
і боязні, що від диявола нам бувають.
Даруй душам нашим зворушення і нашим
мислям дбайливість про іспит на страшному
і праведному Твоєму суді. Пригвозди
страхом Твоїм наші тіла і умертви члени
наші, що на землі, щоб і в сонній безмовності
просвітились ми спогляданням Твоїх
правосудів. Відійми від нас усяку примару
безобразну і похіть шкідливу; вчини нас
в часі молитви утвердженими у вірі й
успішними у заповідях Твоїх.
А диякон виголошує:
Заступи, спаси, помилуй, піднеси
і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
Лик:
Господи, помилуй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну,
славну Владичицю нашу Богородицю і
приснодіву Марію, з усіма святими
пом’янувши, самі себе, і один одного, і
все життя наше Христу Богові віддаймо.
Лик:
Тобі, Господи.
Ієрей:
Благоволінням і добротою
єдинородного Сина Твого, що з Ним
благословен єси, з пресвятим і благим
і животворящим Твоїм Духом, нині і
повсякчас, і на віки віків.
Лик:
Амінь.
Тоді:
Сподоби, Господи, в день цей від гріха
охоронитися нам. Благословен єси, Господи
Боже отців наших, і хвальне, і прославлене
ім’я Твоє навіки. Амінь.
Нехай буде, Господи, милість Твоя
на нас, бо ми уповали на Тебе. Благословен
єси, Господи, навчи мене уставів Твоїх.
Благословен єси, Владико, дай мені
зрозуміти устави Твої. Благословен єси,
Святий, просвіти мене уставами Твоїми.
Господи, милість Твоя повік,
ділами рук Твоїх не погорди. Тобі належить
хвала, Тобі належить пісня, Тобі слава
належить, Отцю, і Сину, і Святому Духові,
нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
А потім говорить
диякон:
Ще і ще, приклонивши коліна,
Господу помолімся.
Лик:
Господи, помилуй. (3)
І коли ми також
приклонили коліна, ієрей читає третю
молитву:
Приснотекуче, животворне і
просвітительне джерело, співприсносущна
Отцю творча сило, Ти, Христе Боже наш,
прекрасно сповнив увесь промисел за
людське спасення. Ти розірвав нерозривані
окови смерти й адові засуви, Ти подолав
безліч лукавих духів, привівши себе за
нас до непорочного заколення, і дав у
жертву пречисте тіло, недіткнене і
неприступне для всякого гріха, і цим
страшним і невисказанним священодіянням
дарував нам вічне життя. Ти зійшов до
аду, вереї вічні покрушив і тим, що в
темряві сиділи, вихід показав, а
началозлобного і глибинного змія
богомудрою принадою зловив і зв’язав
путами мряки в тартарі і в огні незгасному,
і в тьмі кромішній незміренною Твоєю
кріпостю припечатав, велична премудросте
отча. Ти з’явився великим помічником
для загрожених напастями і просвітив
тих, що сидять у темряві і тіні смертній.
Ти, слави вічної Господа і Отця Всевишнього
возлюблений Сину, присносущне світло
від присносущного світла, сонце правди,
вислухай нас, що молимось Тобі, і упокой
душі рабів Твоїх, передше усопших Отців
і братів наших, і всіх інших рідних по
плоті, і всіх своїх у вірі, що їх пам’ять
нині творимо. Бо в Тебе влада над усіма
і в руці Твоїй тримаєш всі кінці землі,
Владико вседержителю, Боже отців і
Господи милости, Творче роду смертного
і безсмертного, і всього людського
єства, створюваного і знову розв’язуваного,
життя і кончини, пробування тут і
переставлення туди. Ти виміряєш літа
живим і встановляєш час смерти, Ти зводиш
до аду і виводиш, зв’язуєш в немочі і
відпускаєш в силі, Ти теперішнє придатно
устроюєш і корисно управляєш майбутнім,
Ти жалом смерти ранених оживляєш надіями
воскресення. Ти сам, Владико всіх, Боже
Спасителю наш, надіє всіх кінців землі
і тих, що на морі далеко, показав нам і
в цей останній і великий спасенний день
П’ятдесятниці тайну святої і єдиносущної
і співприсносущної і незлитої і незлитної
Тройці, і зішестя і прихід святого і
животворящого Твого Духа в виді вогненних
язиків Ти вилив на святих Твоїх апостолів
і поставив їх благовісниками благочестивої
нашої віри, і показав їх ісповідниками
і проповідниками істинного богословія.
Ти в цей всесовершенний і спасенний
празник сподобив за затриманих в аді
приймати молитви помилування. Ти подаєш
нам великі надії, що зішлеш тим, що
відійшли, ослабу від скорбот, які їх
опановують, і потіху. Вислухай нас,
смиренних і недостойних, що молимось
Тобі, і упокой душі рабів Твоїх, раніше
померлих, на місці світлім, на місці
квітучім, на місці прохолоднім, звідки
втекла всяка болізнь, печаль і зітхання,
і осели духи їхні в оселях праведних, і
сподоби їх миру і полегшення. Бо не
мертві прославлять Тебе, Господи, ані
сущі в аді не осміляться принести Тобі
ісповідання, тільки ми, живі, благословимо
Тебе, і молимо, і помилувальні молитви
і жертви приносимо Тобі за душі їх.
Додає і цю молитву:
Боже великий і вічний, святий
чоловіколюбний, що сподобив нас і в цей
час стати перед неприступною Твоєю
славою на оспівування і хвалу чудес
Твоїх, будь милостивий нам, недостойним
рабам Твоїм, і подай благодать сокрушенним
серцем, без вивищування себе, приносити
Тобі трисвяте славослов’я і благодарення
за великі Твої дари, що їх Ти створив і
завжди твориш нам. Пом’яни, Господи,
неміч нашу і не погуби нас із беззаконнями
нашими, але вчини велику милість смиренню
нашому, щоб ми, вирвавшись із гріховної
темряви, ходили в дні правди і, одягнувшися
зброєю світла, пробули безпечно від
усяких хитрощів лукавого і сміливо
прославляли за все Тебе, єдиного істинного
і чоловіколюбця Бога. Бо воістину це
Твоє є, Владико всіх і Творче, і справді
велике це таїнство є тимчасове звільнення
Твоїх творінь, а після цього з’єднання
і упокоювання навіки. Твою благодать у
всьому ісповідуємо, у наших входах на
цей світ і в ісходах, що запевнюють нам
надію на воскресення і життя нетлінне,
яке за Твоєю необманною обітницею
отримаємо в майбутньому другому пришесті
Твоєму. Бо Ти єси і воскресення нашого
начальник, і непідкупний і чоловіколюбний
суддя тих, що жили, і Владика і Господь
винагороди. Ти найправдивіше сполучився
з нами в тілі і крові, заради надзвичайного
зшестя; Ти наші прийняв єси невідлучні
страсті за милосердям щедрот, коли Ти
по своїй волі був спокушений, і в чому
Ти сам іскусився і пострадав єси, нам,
спокушуваним, став Ти самообіцяним
помічником, тому-то Ти привів нас разом
у Твоє безстрастя. Прийми, отже, Владико,
мольби і моління наші, і упокой усіх
отців кожного з нас і матерів, і братів,
і сестер, і дітей, і інших рідних і
одноплемінників, і всі душі, раніше
спочилі в надії на воскресення і життя
вічне, і вчини душі їх та імена в книзі
життя, на лоні Авраама, Ісаака і Якова,
в країні живих, у царстві небесному, в
раї насолоди, впроваджуючи світлими
Твоїми ангелами їх усіх у святі Твої
обителі. Піднеси й тіла наші в день, що
його Ти призначив за Твоєю святою і
необманною обітницею. Бо нема, Господи,
смерти для рабів Твоїх, коли виходити
нам з тіла і до Тебе, Бога нашого,
приходити, але переставлення від
печальнішого до кориснішого й солодшого,
і упокоєння, і радість. А коли й чим
згрішили перед Тобою, милостивий будь
і нам, і їм, бо ніхто не є чистим перед
Тобою від скверни, навіть якщо один день
життя його є, тільки Ти єдиний явився
на землі безгрішний Господь наш Ісус
Христос, яким усі надіємося отримати
милість і відпущення гріхів. Заради
цього і нам, і їм, як благий і чоловіколюбець
Бог, ослаби, відпусти, прости гріхопадіння
наші, вольні і невольні, свідомі й
несвідомі, явні і неявні, ділом, помислом,
словом, в усіх наших зверненнях і рухах.
І тим, що відійшли, даруй свободу і
полегшу, а нас, що тут є, благослови,
кінець благий і мирний даруючи нам і
всім людям Твоїм, і відкрий нам на
страшному і лячному Твоєму пришесті
серце милостиве й чоловіколюбне, і вчини
нас достойними царства Твого.
Додає і цю молитву:
Боже великий і вишній, Ти єдиний
маєш безсмертя, Ти живеш у світлі
неприступнім, Ти все створіння премудрістю
створив, Ти розділив посеред світла і
посеред темряви, і сонце поклав на владу
дня, а місяць і зорі на владу ночі, Ти
сподобив нас, грішних, і в цей день прийти
перед лице Твоє з ісповіданням і принести
Тобі вечірню службу; направ молитву
нашу, як кадило, перед Тобою, чоловіколюбче
Господи, і прийми її, як приємні пахощі.
Подай і нам цей вечір і ніч, що надходить,
мирну, зодягни нас зброєю світла, ізбав
нас від страху нічного і від усякої
речі, що проходить у темряві; і дай нам
сон, що його Ти подав нам на успокоєння
немочі нашої, вільний від усякої
диявольської омани. Так, Владико, всіх
дібр подателю, щоб і на ложах наших
жаліючись, спом’янули і вночі пресвяте
ім’я Твоє, і щоб ми поученням Твоїх
заповідей осяяні, в радості душевній
возстали на славослов’я Твоєї благости,
приносячи молитви й моління Твоєму
добросердю, за свої гріхи і за всіх людей
Твоїх, яких за молитвами пресвятої
Богородиці у милості посіти.
Диякон:
Заступи, спаси, помилуй, піднеси
і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
Лик:
Господи, помилуй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну,
славну Владичицю нашу Богородицю і
приснодіву Марію, з усіма святими
пом’янувши, самі себе, і один одного, і
все життя наше Христу Богові віддаймо.
Лик:
Тобі, Господи.
Ієрей виголошує:
Бо Ти єси упокоєння душ і тілес
наших, і Тобі славу возсилаємо, Отцю і
Сину і Святому Духові, нині і повсякчас,
і на віки віків.
Лик:
Амінь.
Потім диякон:
Сповнім вечірню молитву нашу
Господеві.
Лик:
Господи, помилуй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони
нас, Боже, Твоєю благодаттю.
Лик:
Господи, помилуй.
Вечора всього звершеного, святого,
мирного і безгрішного у Господа просім.
Лик:
Подай, Господи.
Ангела миру, вірного наставника,
хоронителя душ і тілес наших у Господа
просім.
Лик:
Подай, Господи.
Прощення і відпущення гріхів і
прогрішень наших у Господа просім.
Лик:
Подай, Господи.
Доброго і пожиточного душам
нашим і миру для світу у Господа просім.
Лик:
Подай, Господи.
Осталий час життя нашого в мирі
і покаянні скінчити у Господа просім.
Лик:
Подай, Господи.
Християнської кончини життя
нашого, безболізної, бездоганної, мирної,
і доброго одвіту на страшнім судищі
Христовім просім.
Лик:
Подай, Господи.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну,
славну Владичицю нашу Богородицю і
приснодіву Марію, з усіма святими
пом’янувши, самі себе, і один одного, і
все життя наше Христу Богові віддаймо.
Лик:
Тобі, Господи.
Ієрей виголошує:
Бо Ти благий і чоловіколюбець
Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю,
і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас,
і на віки віків.
Лик:
Амінь.
Ієрей:
Мир всім.
Лик:
І духові Твоєму.
Диякон:
Голови ваші Господеві приклоніть.
Лик:
Тобі, Господи.
Ієрей говорить
звичайну молитву потиху:
Господи Боже наш, що прихилив
небеса і зійшов на спасення роду
людського, споглянь на рабів Твоїх і на
насліддя Твоє. Бо перед Тобою, страшним
і чоловіколюбцем суддею, Твої раби
схилили голови і свої шиї упокорили, не
від людей очікуючи помочі, але Твоєї
очікуючи милости і надіючися на Твоє
спасення; охорони їх на всякий час, і
після цього вечора, і в ніч, що надходить,
від усякого ворога, від усякого противного
диявольського діяння, і від помислів
марних і спогадів лукавих.
Тоді виголошує:
Нехай буде влада царства Твого
благословенна і препрославлена, Отця,
і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас,
і на віки віків.
Лик:
Амінь.
Після цього співаємо
на стиховні стихири са-
могласні, глас 3:
Нині в знамення всім стали відомі
народи, бо юдеї, що від них по плоті
Христос, знемагаючи невірством, від
Божої благодати відпали. А ми, що з
народів, світла божественного сподобилися
і утвердилися словами учеників, що
звіщали славу доброчинця всім Бога. З
ними, отож, приклонивши серця і коліна,
з вірою поклонімся, скріплені Святим
Духом, спасителем душ наших.
Стих:
Серце чисте збудуй в мені, Боже, і духа
правого обнови в нутрі моїм.
Нині утішитель Дух на всяку плоть
виллявся, бо від апостольських ликів
розпочавши, від них по причастю простягнув
вірним благодать, і запевняє своє владне
зішестя у вогненному виді, роздаючи
ученикам мови на піснеспів і славу Божу.
Тим-то в серцях розумно просвічені, в
вірі утвердившися Святим Духом, молимося,
щоб спаслися душі наші.
Стих:
Не відкинь мене від лиця Твого, і Духа
Твого Святого не відійми від мене.
Нині апостоли з висоти одягаються
владою Христовою, бо обновляє їх
Утішитель, в них обновляючи себе
таїнственним обновленням розуму; вони
дивними і високомовними голосами
проповідують почитання повсякчасного
і простого і триіпостасного Єства,
доброчинця всіх Бога. Тим-то, просвічені
їх ученням, поклонімся Отцю з Сином і
Духом, молячися за спасення душ наших.
Слава, і нині, глас
8:
Прийдіте, люди, триіпостасному
Божеству поклонімся, Синові в Отці зі
Святим Духом, бо Отець безлітньо родить
Сина, співвічного і співпрестольного,
і Дух Святий був в Отці, що прославляється
з Сином, єдина сила, єдине єство, єдине
Божество. Йому поклоняючися, всі говоримо:
Святий Боже, що все вчинив через Сина,
за співдіянням Святого Духа, святий
кріпкий, через якого ми Отця пізнали, і
Дух Святий прийшов на світ, святий
безсмертний, утішальний Душе, що ісходиш
від Отця і в Сині пробуваєш, Тройце
свята, слава Тобі.
Опісля:
Нині відпускаєш раба Твого,
Владико, по глаголу Твоєму з миром, бо
бачили очі мої спасення Твоє, яке Ти
уготовив перед лицем усіх людей: світло
на одкровення поганам і славу людей
Твоїх Ізраїля.
Святий Боже, святий
крiпкий, святий безсмертний, помилуй
нас. (3)
Слава: i нинi:
Пресвята Тройце, помилуй нас;
Господи, очисти грiхи нашi; Владико,
прости беззаконня нашi; Святий, посiти
i зцiли немочi нашi, iмени Твого ради.
Господи, помилуй.
(3)
Слава: i нинi:
Отче наш, Ти, що єси на небесах,
нехай святиться iм’я Твоє, нехай прийде
царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як
на небi, так i на землi. Хлiб наш насущний
дай нам днесь; i прости нам довги нашi,
як i ми прощаємо довжникам нашим; i не
введи нас у спокусу, але iзбав нас вiд
лукавого.
Ієрей:
Бо Твоє єсть царство,
i сила, i слава, Отця, i Сина, i Святого
Духа, нинi i повсякчас, i на вiки вiкiв.
Лик:
Амiнь.
І співають тропар,
глас 8:
Благословен єси, Христе Боже
наш, що премудрими рибаків явив, зіславши
їм Духа Святого, і ними уловив вселенну.
Чоловіколюбче, слава Тобі.
Опісля ієрей творить
відпуст:
Ти, що з отчого і божественного
лона вийшов, і з неба на землю зійшов, і
прийняв усе наше єство, і обожествив
його, а після того знову на небеса вийшов,
і сидиш праворуч Бога і Отця, Ти послав
на святих своїх учеників і апостолів
божественного і святого, і єдиносущного
і єдиносильного, і єдинославного і
соприсносущного Духа, і Ним просвітив
їх, а ними всю вселенну, Христос, істинний
Бог наш, молитвами пречистої і пренепорочної
святої своєї Матері, святих славних,
прехвальних богопроповідників і
духоносних апостолів і всіх святих
помилує і спасе нас як благий і
чоловіколюбець.
Немає коментарів:
Дописати коментар