ЧИН МАЛОГО ЄЛЕОСВЯЧЕННЯ

ЧИН МАЛОГО ЄЛЕОСВЯЧЕННЯ

Ставлять столик, на ньому, якщо такий звичай, блюдо з пшеницею, а зверху, на пшеницю, посудину на єлей і, якщо такий звичай, навкруг у пшеницю встромлюють помазки, обвиті бавовною до помазання, відповідно до числа ієреїв. Ставлять також святе Євангеліє і хрест, і дають усім ієреям свічки.

Коли ієреї, одягнені у фелони, стали довкола стола, перший ієрей бере кадильницю з ладаном, кадить навкруг стола єлей, що на ньому, всю церкву (або дім), людей і, ставши перед столом, лицем на схід, починає:

Благословен Бог наш завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Лик: Амінь.

Ієрей: Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.

Лик: Царю небесний, утішителю, Душе істини, що всюди єси і все наповняєш, скарбе дібр і життя подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, благий, душі наші.

Святий Боже, святий кріпкий, святий безсмертний, помилуй нас. (3)

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Пресвята Тройце, помилуй нас; Господи, очисти гріхи наші; Владико, прости беззаконня наші; Святий, посіти і зціли немочі наші, імени Твого ради.

Господи, помилуй. (3)

Слава, і нині:

Отче наш, Ти, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам днесь; і прости нам довги наші, як і ми прощаємо довжникам нашим; і не введи нас у спокусу, але ізбав нас від лукавого.

Ієрей: Бо Твоє єсть царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Лик: Амінь.

Господи, помилуй. (12)

Прийдіте, поклонімся цареві, нашому Богу.

Прийдіте, поклонімся Христові, цареві, нашому Богу.

Прийдіте, поклонімся і припадім до самого Господа Ісуса Христа, царя і Бога нашого.

І Псалом 142:

Господи, почуй молитву мою, вислухай моління моє в істині Твоїй, почуй мене в правді Твоїй. І не ввійди в суд з рабом Твоїм, бо не оправдається перед Тобою ніякий живий. Бо переслідує ворог душу мою, життя моє аж до землі смирив; посадив Ти мене в темряві, як померлих віку. І нидіє в мені дух мій, і стривожилося в мені серце моє. Пом’янув я дні давні і повчився з усіх діл Твоїх, на творах рук Твоїх я навчався. Підніс я до Тебе руки мої, душа моя як земля безводна до Тебе. Скоро почуй мене, Господи, мій дух ізчезає. Не відверни лиця Твого від мене, бо уподібнюся до тих, що сходять до гробу. Дай мені вранці почути милість Твою, бо я на Тебе уповав; вкажи мені, Господи, путь, що по ній піду, бо до Тебе возніс я душу мою. Визволь мене від ворогів моїх, Господи, до Тебе я прибігаю. Навчи мене творити волю Твою, бо Ти є Бог мій. Дух Твій благий спрямує мене на землю праву. Ради імени Твого, Господи, живи мене, правдою Твоєю виведи з печалі душу мою. І милістю Твоєю знищ моїх ворогів, і вигуби всіх напасників душі моєї, бо я раб Твій.

Слава, і нині: Алилуя. (3)

Потім диякон або перший ієрей співає оцю єктенію:

В мирі Господу помолімся.

Лик: Господи, помилуй.

За мир з висот і спасення душ наших, Господу помолімся.

Лик: Господи, помилуй.

За мир всього світу, добрий стан святих Божих церков і з’єднання всіх Господу помолімся.

Лик: Господи, помилуй.

За святий храм цей і тих, що з вірою, благоговінням і страхом Божим входять до нього, Господу помолімся.

Лик: Господи, помилуй.

Щоб благословенний був єлей цей силою, діянням і зішестям Святого Духа, Господу помолімся.

Лик: Господи, помилуй.

За раба Божого (або за рабу Божу) ім’ярек, і за посіщення його (або її) в Бозі, і щоб зійшла на нього (або на неї) благодать Святого Духа, Господу помолімся.

Лик: Господи, помилуй.

Щоб ізбавитися йому (або їй) і нам від усякої скорби, гніву і нужди, Господу помолімся.

Лик: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

Лик: Господи, помилуй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Лик: Тобі, Господи.

Перший ієрей вливає єлей в посудину і говорить молитву на освячення єлею.

Диякон: Господу помолімся.

Лик: Господи, помилуй.

Ієрей: Господи, Ти милістю і щедротами Твоїми зціляєш рани душ і тілес наших; сам, Владико, освяти єлей цей, щоб він був для тих, що помазуються ним, на зцілення і на припинення усякого страждання, скверни плоти і духа, і всякого зла, щоб і в цьому прославилося Твоє пресвяте ім’я, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Лик: Амінь.

І інші ієреї, разом з ним, читають потиху ту молитву.

Диякон: Будьмо уважні.

Перший ієрей: Мир всім.

І знову диякон: Премудрість, будьмо уважні.

Читець співає прокімен, глас 1:

Будь, Господи, милість Твоя на нас, бо уповали ми на Тебе (Пс. 32).

Стих: Радуйтеся, праведні, в Господі, правим подобає похвала.

Нехай буде відомо, що апостола читає диякон.

Ієрей: Премудрість.

Диякон: Соборного послання Якового читання.

Ієрей: Будьмо уважні.

Апостол зач. 57 (5, 10-16).

Браття, прийміть за взір злостраждання і довготерпіння пророків, що говорили іменем Господнім. Ось блаженними величаємо терплячих. Про страждання Йова ви чули і кончину Господню ви бачили, бо Господь милостивий і щедрий. А перш за все, браття мої, не кляніться ні небом, ні землею, ні іншою якою клятвою. Нехай вам буде: так — так, ні — ні, щоб не попали в лицемірство. Злостраждає хто у вас, нехай молитву діє, радісно кому на душі, нехай співає. Як хто нездужає, нехай прикличе пресвітерів церковних і нехай молитву діють над ним, помазавши його єлеєм в ім’я Господнє. І молитва віри спасе недужого, воздвигне його Господь. І якщо гріхи він вчинив, відпустяться йому. Визнавайте, отже, один одному прогрішення ваші, і моліться один за одного, щоб видужали, бо багато може співдіюча молитва праведного.

Перший ієрей: Мир тобі.

Диякон: Премудрість, будьмо уважні.

Лик: Алилуя, глас 8.

Стих: Про милість і суд співатиму Тобі, Господи (Пс. 100).

Диякон: Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія.

Ієрей: Мир всім.

Лик: І духові твоєму.

Ієрей: Від Луки святого Євангелія читання.

Лик: Слава Тобі, Господи, слава Тобі.

Диякон: Будьмо уважні.

Ієрей читає Євангеліє, зач. 53 (10, 25-37).

У той час один законник приступив до Ісуса, спокушуючи Його і кажучи: Учителю, що мені чинити, щоб унаслідувати життя вічне? А Він сказав до нього: В законі що є написано? Як читаєш? Він же, відповівши, сказав: Возлюбиш Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією силою твоєю, і всіма мислями твоїми; і ближнього свого, як самого себе. Сказав же йому: Право ти відповів, роби це, і будеш жити. А він, хотівши сам оправдатися, сказав до Ісуса: І хто є ближній мій? А Ісус, відповідаючи, сказав: Один чоловік сходив з Єрусалиму до Єрихону і попав між розбійників, що, обдерши його і завдавши ран, відійшли, оставивши ледве живого. А припадком сходив тією дорогою один священик і, видівши його, пройшов мимо. Так само і левіт, бувши на тім місці, прийшов, видів і пройшов мимо. Самарянин же якийсь, ідучи, прийшов над нього і, побачивши, змилосердився. І, приступивши, обв’язав його рани, зливаючи оливу і вино, і, посадивши його на свою скотину, привів його до гостинниці і доглядав його. А назавтра, виїжджаючи, вийняв два срібняки і дав гостинникові та сказав йому: Доглядай його, і, якщо ти більше видаси, я віддам тобі, коли вернуся. Хто, отже, з цих трьох — гадаєш — є ближній тому, що попав між розбійників? А він сказав: Той, хто вчинив над ним милосердя. Ісус же сказав йому: Іди і ти твори так само.

Лик: Слава Тобі, Господи, слава Тобі.

Тоді диякон:

Помилуй нас, Боже, по великій милості Твоїй, молимось Тобі, вислухай і помилуй.

Лик: Господи, помилуй. (3)

Ще молимось про милість, життя, мир, здоров’я, спасення, посіщення і відпущення гріхів раба Божого (або раби Божої) ім’ярек, промовмо всі.

Лик: Господи, помилуй. (3)

Щоб Господь Бог наш послав йому (або їй) благодать ізбавлення і звільнення від недуги, і щоб воздвигнув його (або її) з постелі болізни, промовмо всі: Господи, вислухай і помилуй.

Лик: Господи, помилуй. (3)

Ієрей виголошує:

Бо милостивий і чоловіколюбець Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Лик: Амінь.

Диякон: Господу помолімся.

Лик: Господи, помилуй.

Перший ієрей молиться:

Безначальний, вічний, святий святих, Ти післав на землю єдинородного Твого Сина, що зціляє всяку недугу і всяку неміч душ і тілес наших, пошли Святого Твого Духа і освяти єлей цей, і вчини, щоб він був для раба Твого (або раби Твоєї) ім’ярек, що помазується, на повне визволення від гріхів його (або її), на насліддя царства небесного.

Виголос:

Бо Твоє єсть милувати і спасати нас, Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, з єдинородним Твоїм Сином, і пресвятим і благим, і животворящим Твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.

Лик: Амінь.

По молитві ієрей бере помазок, і замочивши його (або палець) у святий єлей, помазує недужого хрестовидно на чолі, на ніздрях, на щоках, на устах, на грудях, на руках з обох боків (або на очах, на вухах, на ніздрях, на устах, на грудях, на руках і на ногах), мовлячи оцю молитву:

Отче святий, лікарю душ і тілес, Ти послав єдинородного Твого Сина, Господа нашого Ісуса Христа, що зціляє всяку недугу і рятує від смерти, — зціли помазанням цим раба Твого (або рабу Твою) ім’ярек, від тілесної і душевної немочі, якою він одержимий (або вона одержима), і оживи його (або її) благодаттю Христа Твого, молитвами пресвятої Владичиці нашої Богородиці і приснодіви Марії, і всіх святих Твоїх.

Бо Ти єси джерело уздоровлень, Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, з єдинородним Твоїм Сином і єдиносущним Твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Цю молитву мовить кожний ієрей по черзі, по відчитанні Євангелія і молитви, одночасно помазуючи єлеєм недужого.

Диякон: Будьмо уважні.

Другий ієрей: Мир всім.

Читець читає прокімен, глас 2:

Кріпость моя і пісня моя Господь, і став мені спасенням (Пс. 117).

Стих: Караючи, покарав мене Господь, та смерти не передав мене.

Апостол до Римлян, зач. 116 (15, 1-7).

Браття, ми, сильні, повинні немочі немічних носити, а не собі догоджати. І кожний із вас нехай догоджує ближньому на добро для збудування. Бо й Христос не собі догодив, але, як є написано: Зневаги тих, що зневажають тебе, упали на мене. Бо те, що лиш переднаписане було, на наше поучення написане, щоб через терпіння і утіху писань ми мали уповання. А Бог терпіння і утіхи нехай дасть вам те саме мислити між собою за Христом Ісусом, щоб ви однодушно, одними устами славили Бога і Отця Господа нашого Ісуса Христа. Тому прийміть один одного, як і Христос прийняв вас у славу Божу.

Алилуя, глас 5:

Стих: Милості Твої, Господи, повік оспівуватиму (Пс. 88).

Другий ієрей читає:

Євангеліє від Луки, зач. 94 (19, 1-10).

В той час проходив Ісус Єрихон. І ось чоловік, на ім’я Закхей, — а був він старший над митарями, і багатий він був. І шукав видіти Ісуса, хто Він є, і не міг із-за народу, бо ростом був малий. І забігши наперед, виліз на ягодичину, щоб видіти Його, бо туди мав проходити. А коли Ісус прийшов на те місце, споглянувши вгору, побачив його і сказав до нього: Закхею, чимскорше злізь, бо сьогодні треба мені бути в домі твоїм. Він чимскорше зліз і прийняв Його, радіючи. І всі, бачивши, негодували, кажучи, що до грішного мужа зайшов вітати. Закхей же, ставши, сказав до Господа: Ось половину майна мого, Господи, дам нищим; і якщо когось чим скривдив, зверну вчетверо. Сказав же до нього Ісус, що  — днесь спасення домові цьому сталося, бо і цей син Авраамів єсть. Прийшов бо Син Чоловічий знайти і спасти погиблого.

Диякон:

Помилуй нас, Боже, по великій милості Твоїй, молимось Тобі, вислухай і помилуй.

Лик: Господи, помилуй. (3)

Ще молимось про милість, життя, мир, здоров’я, спасення, посіщення і відпущення гріхів раба Божого (або раби Божої) ім’ярек, промовмо всі.

Лик: Господи, помилуй. (3)

Щоб Господь Бог наш послав йому (або їй) благодать ізбавлення і звільнення від недуги, і щоб воздвигнув його (або її) з постелі болізни, промовмо всі: Господи, вислухай і помилуй.

Лик: Господи, помилуй. (3)

Ієрей виголошує:

Бо милостивий і чоловіколюбець Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Лик: Амінь.

Диякон: Господу помолімся.

Лик: Господи, помилуй.

Другий ієрей мовить молитву:

Боже великий і вишній, Тобі поклоняється уся твар, джерело премудрости, доброти істинно недослідима безодне і милосердя незміренна глибино. Сам, чоловіколюбче, Владико, Боже превічного і дивного, що його ніхто з людей, що призадумується, збагнути не може. Споглянь і почуй нас, недостойних рабів Твоїх, і де ми у великому імені Твоєму приносимо єлей цей, пошли Твій дар уздоровлення і відпущення гріхів, і зціли його (або її) в множестві милости Твоєї. Так, Господи, що все на добро перемінюєш, єдиний милостивий чоловіколюбче, Ти уболіваєш над злобами нашими, Ти відаєш, що помисел людини є склонний до лукавого від її юности. Ти не хочеш смерти грішника, але щоб він навернувся і жив. Ти задля спасення грішників, будучи Богом, став чоловіком, і стався створінням задля Твого створіння. Ти сказав: не прийшов я призвати праведних, але грішних на покаяння. Ти є той, що шукав заблукане овеча; Ти є той, що старанно шукав і віднайшов загублену драхму; Ти є той, що сказав: не прожену того, хто йде до мене; Ти є той, що не гидував блудницею, що Твої чесні ноги сльозами обмила; Ти є той, що сказав: скільки разів упадеш — встань, і спасешся; Ти є той, що сказав, що на небі є велика радість через одного грішника, що кається. Сам, споглянь, милосердний Владико, з висоти святої Твоєї, отінивши нас, грішних і недостойних рабів Твоїх, благодаттю Святого Духа в час цей, і всели її в раба Твого (або в рабу Твою) ім’ярек, щоб пізнав (або пізнала) свої гріхи і приступив (або приступила) до Тебе з вірою; і прийнявши його (або її) Твоїм чоловіколюбієм, якщо він згрішив (або вона згрішила) словом, або ділом, або мислею, простивши, очисти його (або її), і чистим (або чистою) учини від усякого гріха, завжди перебуваючи з ним (або з нею), охорони осталий час життя його (або її), що ходить в оправданнях Твоїх, щоб він (або вона) більше не був (або не була) посміхом дияволові, але щоб і в ньому (або в ній) прославилося пресвяте ім’я Твоє.

Виголос:

Бо Твоє єсть милувати і спасати нас, Христе Боже, і Тобі славу возсилаємо, з безначальним Твоїм Отцем, і пресвятим і благим і животворящим Твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.

Лик: Амінь.

Одразу по молитві другий ієрей бере другий помазок і, замочивши його (або палець) у святий єлей, помазує недужого, мовлячи молитву:

Отче святий, лікарю душ і тілес, Ти послав єдинородного Твого Сина, Господа нашого Ісуса Христа, що зціляє всяку недугу і рятує від смерти, зціли помазанням цим раба Твого (або рабу Твою) ім’ярек, від тілесної і душевної немочі, якою він одержимий (або вона одержима), і оживи його (або її) благодаттю Христа Твого, молитвами пресвятої Владичиці нашої Богородиці і приснодіви Марії і всіх святих Твоїх.

Бо Ти єси джерело уздоровлень, Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, з єдинородним Твоїм Сином і єдиносущним Твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Диякон: Будьмо уважні.

Третій ієрей: Мир всім.

Читець співає прокімен, глас 3:

Господь просвіщення моє і спаситель мій, кого убоюся (Пс. 26).

Стих: Господь захисник життя мого, кого устрашуся.

Апостол до Коринтян, зач. 153.
(1 Кор. 12, 27 — 13, 8).

Браття, ви є тіло Христове і члени, кожний зосібна. І ото деяких поставив Бог у Церкві, по-перше, апостолів, по-друге, пророків, по-третє, учителів, а іншим дав сили чинити чуда, також дарування уздоровлень, допомоги, правління, різнорідність мов. Чи всі апостоли, чи всі пророки, чи всі учителі, чи всі сили? Чи всі мають дарування уздоровлень, чи всі говорять мовами, чи всі пояснюють? Дбайте пильно про більші дарування, я ж показую вам путь ще знатнішу. Коли говорю людськими мовами і ангельськими, а любови не маю, я стався як мідь дзвеняча, або кимвал звучний. І якщо маю пророцтво і знаю всі тайни і все знання, і якщо маю всю віру, щоб і гори переставляти, а любови не маю, то я ніщо. І якщо роздам все майно моє, і якщо передам тіло моє, щоб спалити його, а любови не маю, ніякої користи я не маю. Любов довготерпить, милосердиться, любов не завидує, любов не вивищується, не гордиться. Не творить безчинства, не шукає свого, не роздратовується, не думає зла, не радіє з неправди, а радіє істиною; все любить, усьому вірить, усього надіється, все терпить. Любов ніколи не переминає.

Алилуя, глас 2.

Стих: На Тебе, Господи, уповав я, нехай не постидаюся повік.

Третій ієрей читає:

Євангеліє від Матея, зач. 34, від половини (10, 1, 5-8).

В той час Ісус, призвавши дванадцятьох учеників своїх, дав їм власть над духами нечистими, щоб виганяти їх і цілити всяку недугу і всяку болість. Цих дванадцятьох післав Ісус і заповів їм, кажучи: На дорогу поган не йдіть і в город самарянський не входіть, а йдіть радше до погиблих овець дому ізраїлевого. А ходячи, проповідуйте, кажучи, що приблизилося царство небесне. Недужих ізціляйте, прокажених очищайте, мертвих воскрешайте, бісів виганяйте. Даром прийняли, даром давайте.

І зараз диякон говорить оцю єктенію:

Помилуй нас, Боже, по великій милості Твоїй, молимось Тобі, вислухай і помилуй.

Лик: Господи, помилуй. (3)

Ще молимось про милість, життя, мир, здоров’я, спасення, посіщення і відпущення гріхів раба Божого (або раби Божої) ім’ярек, промовмо всі.

Лик: Господи, помилуй. (3)

Щоб Господь Бог наш послав йому (або їй) благодать ізбавлення і звільнення від недуги, і щоб воздвигнув його (або її) з постелі болізни, промовмо всі: Господи, вислухай і помилуй.

Лик: Господи, помилуй. (3)

Ієрей виголошує:

Бо милостивий і чоловіколюбець Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Лик: Амінь.

Диякон: Господу помолімся.

Лик: Господи, помилуй.

Третій ієрей говорить молитву:

Владико вседержителю, святий царю, Ти караєш, але не умертвлюєш тих, що падуть вниз, і возводиш тих, що скинені, Ти направляєш тілесні скорботи людей. Молимося Тобі, Боже наш, щоб Ти подав милість Твою на єлей цей, і на тих, що помазуються ним в ім’я Твоє, нехай він буде для них на зцілення душі і тіла, на очищення і на зміну всякого болю, всякої недуги і немочі, і всякої скверни плоти й духа. О Господи, пошли з неба Твою лікувальну силу, діткнися до тіла, згаси гарячку, вгамуй страждання і всяку приховану неміч. Будь лікарем раба Твого (або раби Твоєї) ім’ярек, воздвигни його (або її) з постелі болісті і з ложа страждань цілим і повносилим (або цілою і повносилою) даруй його (або її) Твоїй Церкві, щоб благоугоджав він і творив (або благоугоджала вона й творила) волю Твою.

Виголос:

Бо Твоє єсть милувати і спасати нас, Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Лик: Амінь.

А по молитві третій ієрей бере третій помазок і, вмочивши його (або палець) у святий єлей, помазує недужого, мовлячи молитву:

Отче святий, лікарю душ і тілес: дивись с. 109.

По закінченні цього недужий, що приймає єлеєосвячення, якщо може, сам входить посеред ієреїв, або, піддержуваний своїми рідними, стоїть чи сидить. Якщо ж сам не може, то ієреї самі стають довкруги його ліжка. Настоятель, узявши Святе Євангеліє і розпростерши його, кладе письменами на голову недужого, а всі ієреї підтримують книгу. Настоятель рук не кладе, тільки голосно говорить оцю молитву:

Царю святий, милосердний і многомилостивий, Господи Ісусе Христе, Сину і Слове Бога живого, Ти не хочеш смерти грішника, але щоб він навернувся і жив. Не мою грішну руку кладу я на голову того, що прийшов до Тебе (або тої, що прийшла до Тебе) в гріхах і просить в Тебе через нас прощення гріхів, а Твою руку, кріпку і сильну, що у тому святому Євангелії, що його мої співслужителі тримають на голові раба Твого (або раби Твоєї) ім’ярек, і молюся з ними і прошу милостивне і незлопам’ятне чоловіколюбіє Твоє, Боже, спасителю наш. Ти через пророка Твого Натана дарував відпущення Давидові, що покаявся в своїх гріхах, і прийняв покаянну молитву Манасії. Ти й раба Твого (або рабу Твою) ім’ярек, що кається в своїх гріхах, прийми через властиве Тобі чоловіколюбіє, не зважаючи на всі його (або її) прогрішення. Бо Ти єси Бог наш, що велів і сімдесят разів по сім прощати тим, що падають в гріхи, бо як Твоя велич, так і милість Твоя, і Тобі належить усяка слава, честь і поклонення, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

І знявши Євангеліє з голови недужого, дають йому цілувати його.

Ієрей виголошує:

Слава Тобі, Христе Боже, уповання наше, слава Тобі.

Лик: Слава Отцю, i Сину, i Святому Духовi, нинi i повсякчас, i на вiки вiкiв. Амiнь. Господи, помилуй. (3) Благослови.

І відпуст:

Христос, істинний Бог наш, молитвами пречистої своєї Матері, силою чесного і животворящого хреста, святого, славного і всехвального апостола Якова, і першого архиєрея єрусалимського, брата Божого, і всіх святих, помилує і спасе нас як благий і чоловіколюбець.

Отримавши від ієреїв благословення і прощення, той, що прийняв молитву єлея, відходить, дякуючи Богові.

Якщо недужому вже загрожує смерть і нема часу виконати написане, тоді ієрей, опустивши це, відмовляє тільки молитву, що освячує єлей:

Господу помолімся.

Лик: Господи, помилуй

Ієрей: Господи, Ти милістю і щедротами Твоїми зціляєш рани душ і тілес наших; сам, Владико, освяти єлей цей, щоб він був для тих, що помазуються ним, на зцілення і на припинення усякого страждання, скверни плоти і духа, і всякого зла, щоб і в ньому прославилося Твоє пресвяте ім’я, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Тоді помазує недужого, говорячи молитву:

Отче святий, лікарю душ і тілес, Ти послав єдинородного Твого Сина, Господа нашого Ісуса Христа, що зціляє всяку недугу і рятує від смерти, зціли помазанням цим раба Твого (або рабу Твою) ім’ярек, від тілесної і душевної немочі, якою він одержимий (або вона одержима), і оживи його (або її) благодаттю Христа Твого, молитвами пресвятої Владичиці нашої, Богородиці і приснодіви Марії, і всіх святих Твоїх.

Бо Ти єси джерело уздоровлень, Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, з єдинородним Твоїм Сином і єдиносущним Твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

І потім чинить відпуст:

Христос, істинний Бог наш, молитвами пречистої своєї Матері, силою чесного і животворящого хреста, святого, славного і всехвального апостола Якова, і першого архиєрея єрусалимського, брата Божого, і всіх святих, помилує і спасе нас як благий і чоловіколюбець.